Папа Франциск благословив Рим і світ Найсвятішими Тайнами, випрошуючи в Господа припинення пандемії.

«Нехай же із цієї колонади, що обіймає Рим та ввесь світ, немов утішаючі обійми, зійде на вас Боже благословення. Господи, благослови світ, даруй здоров’я тіла та утіш серця», – підніс молитву Папа Франциск, проповідуючи під час надзвичайного молитовного заходу, що відбувся ввечері, 27 березня 2020 р., перед входом до базиліки Святого Петра й завершився позачерговим благословенням «Urbi et Orbi», яке Вселенський Архиєрей уділив Найсвятішими Тайнами.

«На пандемію вірусу хочемо відповісти вселенськістю молитви, співчуття та ніжності», – сказав Папа Франциск, запрошуючи вірних взяти участь в цій молитовній ініціативі за допомогою засобів комунікації, або ж єднатися з нею духовно. Й ось на нечувано порожню площу Святого Петра, вмиту немов сльозами, рясним дощем, спустилися вечірні сутінки.

Святіший Отець прибув на площу пішки. Розпочавши молитву знаком святого хреста, він проказав молитву, просячи у всемогутнього й милосердного Бога утішення, щоб Він дозволим усім відчути Його Батьківську присутність. Далі прозвучав уривок з Євангелії від Марка, в якому розповідалося про те, як Ісус втихомирив бурю, перебуваючи з учнями в човні серед моря.

Під час проповіді Папа порівняв сучасний стан людства із тими зневіреними учнями, які взивають до Ісуса: «Рятуй нас. Гинемо». «Господи, Твоє слово цього вечора вражає нас і стосується нас усіх, – мовив він. – У цьому нашому світі, який Ти любиш більше від нас, ми на повній швидкості мчалися вперед, почуваючись сильними й здатними на все. Жадібні заробітків, ми дозволили речам поглинути нас, а поспіхові – відволікати. Ми не зупинилися на Твої заклики, не пробудилися перед обличчям війн і несправедливості планетарного масштабу, ми не почули волання бідних, нашої важкохворої планети. Ми, незворушні, прямували вперед, вважаючи, що будемо завжди здоровими в хворому світі. Тепер, коли перебуваємо серед розбурханого моря, благаємо Тебе: Прокинься, Господи!», – сказав Папа, зазначаючи, що початком віри є «пізнати, що потребуємо спасіння».

За його словами, «Господь ставить перед нами виклик і серед нашої бурі запрошує нас розбудити й оживити солідарність і надію, здатні додати стійкості, підтримки й значення тій порі, коли здається, що все зазнає корабельної аварії». І під час ізоляції, «в якій страждаємо від нестачі почуттів і зустрічей, досвідчуємо нестачу багатьох речей», ми заохочені почути звіщення, яке нас спасає: «Він воскрес і живе поруч з нами».

Перед колонами, що перед головним входом до базиліки Святого Петра, були поміщені чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Salus Populi Romani, привезена з базиліки Санта Марії Маджоре, та чудотворне розп’яття із храму святого Марцела, що врятувало Рим від «великої чуми» в XVI столітті. Після проповіді, під звуки органу, Святіший Отець підійшов спочатку до ікони. Коли він молився перед нею, хор виконав молитву «Sub tuum praesidium», а коли він молився перед розп’яттям, прозвучав антифон на честь Господнього Хреста.

Наступною частиною молитовного вечора стала Євхаристійна адорація. Найсвятіші Тайни були виставлені на престолі, встановленому перед входом до базиліки. Під час адорації прозвучали благальні прохання, що відображали актуальне становище світу: за спасіння від лих, які гнітять людство, від голоду посухи й егоїзму, від недуг, епідемій і боязні ближнього, він безжалісних інтересів і насильства, від обману та маніпуляції сумліннями…

Адорація завершилася молитвою, яку проказав Папа. Далі кардинал Анджело Комастрі, архипресвітер базиліки Святого Петра, оголосив про повний відпуст для тих, які беруть участь в цьому богослуженні через засоби комунікації, так і тих, які духовно єднаються з ним. Тоді Вселенський Архиєрей під передзвін вийшов на сходи перед входом до базиліки, благословляючи світ Пресвятою Євхаристією.