В неділю 27 вересня ц.р., коли в Україні наші вірні урочисто відзначали одне з найбільших свят нашого церковного календаря – Воздвиження Чесного Хреста Господнього, владика Іриней Білик, Папський Канонік, відслужив літургію в Папській базиліці Санта Марія Маджоре.

У своєму слові Владика привітав всіх присутніх з гарною нагодою духовно святкувати в першому і найважливішому на землі храмі в честь Божої Матері на цьому святому місці, на яке Вона вказала великим снігопадом в 352(358) році і тут біля головної ікони Католицької Церкви, улюбленої папами, а папа Франциск, зокрема, відвідує цю ікону в усі Богородичні свята та перед виїздом і поверненням з Апостольських подорожей.

Історичний зміст цього найдавнішого християнського свята пов’язаний з віднайденням Хреста Господнього Матір’ю імператора Константина Оленою в 326 році. В Єрусалимі на місці розп’яття Христа відкопали три хрести. Згідно передання, щоб визначити, на якому хресті був розіп’ятий Христос, по черзі прикладали хрести до покійника, якого проносили під час похорону в той час. І коли торкнулися до покійника хрестом, на якому був розіп’ятий Христос, то покійник відразу ожив. Таким чином визначили хрест, на якому був розіп’ятий Христос.

Християни хотіли побачити Хрест Господній, але через велику кількість народу їм було важко його побачити. Тому Хрест Господній єпископ Макарій возніс, щоб всім було його видно. А народ разом із матір'ю імператора Константина, святою Оленою, голосно молився: "Господи, помилуй".

Ми віддаємо шану Хрестові Господньому, цілуючи його та поклоняючись перед ним, щоб черпати від нього силу до боротьби зі злом. Злі духи, знаючи силу хреста, стараються нищити віру людей у його могутність. А цю життєдайну міць хрест має не сам від себе, а від ГНІХ, Який помер на ньому за гріхи всього людства.

Багато з нас були свідками того, як за часів панування атеїзму в нашій країні знищували хрести при дорогах, на куполах церков, намагалися вирвати і знищити Хрест в наших серцях. Тепер ми знову підносимо хрест, встановлюємо його в людних місцях як силу проти зла. Наші доми й наші груди прикрашені знаменом хреста. Хрест є для нас силою проти спокус і нападів диявола. Хрест є потіхою і підтримкою в наших терпіннях. Хрест - охорона наших домів і поселень перед нападом злих ворогів.

Кожного з нас на дорозі нашого земного життя зустрічають хрести. Назагал ми боїмося хрестів, бажаємо, аби вони нас обминали, але оминути хрест не вдається нікому. Але якщо несемо його з надією на Божу поміч, тоді хрест для нас не буде тяжким.
Терпіння приходять до людини в різній формі, у різному вигляді і допомагають нам очищуватися від гріховного бруду й утверджуватися у праведному житті.

Святий апостол Павло закликає нас допомагати нести тягарі, тобто хрести, один одному (пор. Гл 6, 2). Приходити іншим на допомогу в їхніх життєвих потребах, а, зі свого боку, не накладати інших хрестів ані на себе, ні на ближніх. Що означає накладати хрести самим собі? Це всякого роду нарікання на щоденне життя, на невигоди, хвороби, слабкості, нестатки, докучання ближньому, сварки, незадоволення.

Хрест Господній вселяє в нас сильну віру, надію і любов до Бога. Пам'ятаймо, що Господь Ісус з нами. Силою Хреста ми переможемо зло, і хай панує Царство Боже в наших душах, в наших родинах і в нашому суспільстві, а сили пекельні не переможуть його.

Владика заохотив просити Пресвяту Богородицю, Яка перенесла випробування життя і жахливу смерть Свого Сина на хресті, щоб кріпила нас в часі наших терпінь, особливо в теперішній час пандемії та, коли йде війна на сході України, а в п*ятницю - загинули в авіакатастрофі біля Харкова 26 кращих синів нашого народу.

І з цієї святкової нагоди на кінець Літургії владика Іриней уділив всім присутнім Архієрейське благословення та відчитав молитви на захорону від всіх видимих і невидимих ворогів та вірусів пандемії та на оздоровлення рідних і близьких та поранених воїнів і освятив всі предмети релігійного вжитку.