ПАПА ВЕНЕДИКТ ХVІ: «ВЛАСНИМИ СИЛАМИ ЛЮДИНА НЕ МОЖЕ ПІДНЯТИСЬ, ЇЙ НЕОБХІДНО ВХОПИТИСЬ ЗА РУКУ СПАСИТЕЛЯ, ЯКИЙ ДО НЕЇ СХИЛЯЄТЬСЯ»
Триває літній відпочинок Папи Венедикта ХVІ у Папській резиденції в Кастель Ґандольфо, місцевості, що розташована неподалік міста Риму. 7 серпня 2011 р., як і щонеділі, Папа промовляв Богородичну молитву «Ангел Господній» із вірними, які прибули до його літньої резиденції, та уділив їм своє Апостольське благословення. А перед тим він звернувся до присутніх із коротким словом.Коментуючи біблійний уривок з Нового Завіту, який Римо-Католицька Церква призначила як літургійне читання на цю неділю, Папа Венедикт ХVІ зазначив, що Ісус Христос, віддаляючись на гору, щоб помолитись, виявляє свою глибою близькість з Небесним Отцем та необхідність порозмовляти з Ним на самоті. За словами Папи, це віддалення Спасителя від світу не означає, що Ісус не цікавиться людьми, що залишає апостолів на самоті. Зовсім навпаки, Господь каже учням увійти до човна та переплисти на інший берег, щоб згодом вони знову могли там зустрітись.
І тут, під час подорожі апостолів морем, знялась буря і вода почали заливати човен. На допомогу наляканим апостолам вийшов Ісус, йдучи по поверхні води. Учні не впізнали свого Учителя, думаючи, що бачать привиду. «Заспокойтесь, – це Я, не страхайтеся!», – промовив Ісус до апостолів, повелівши Петрові підійти до Нього по воді. Папа зазначив, що море у цьому євангельському уривку символізує теперішнє життя та нестабільність видимого світу, буря вказує на різного роду труднощі, які зустрічає людина на своєму шляху, човен, натомість, – це символ Церкви, побудованої на Ісусі та керованої апостолами. На думку Папи, Христос бажає навчити Своїх учнів мужньо переносити усі життєві труднощі, ввіряючись Богові.
А повертаючись до події з апостолом Петром, який вийшов із човна на зустріч Ісусові, однак, через свою малу віру почав потопати, Святіший Отець пригадав слова святого Августина, який наголошував, що Ісус схилився до потопаючого апостола і подав йому руку. Святий Августин бажав підкреслити, що власними силами людина не може піднятись, їй необхідно вхопитись за руку Спасителя, Який до неї схиляється. Петро не йшов по воді власними силами, а завдяки Божій ласці, а коли, з причини страху, перестав вдивлятись в Ісуса, почав потопати.
