Ще в Старому Завіті ми зустрічаємо зовсім ясне заперечення на будь-які контакти з померлими.

Вони перебувають або в Раю, або в Чистилищі, або в пеклі. З тими, хто знаходиться в пеклі, неможлива абсолютно ніяка комунікація і якщо хтось говорить про феномени спілкування з тими, хто знаходиться в пеклі, то мова йде про обман психіки, або про обман диявола.

Ті ж, хто насолоджується вічним щастям в Раю, також не можуть мати прямих контактів з нами, за винятком деяких випадків, допущених Богом. Тоді ми маємо справу з баченнями або явищами святих.

Контакти з нашими померлими можуть полягати тільки через наші молитви, відслуженні Служби Божі; милостині, що подаються за померлого. Нерідко трапляється, що сам Бог з допомогою якої-небудь особливої ласки показує нам, що наші молитви були Йому угодні і принесли користь душі, про яку ми піклуємося.

Абсолютно неприйнятні ніякі практики, пов'язані з встановленням «контакту» з власними померлими. В результаті цих практик встановлюються контакти з бісами, рабом яких може стати людина. Якщо хто-небудь, коли-небудь намагався встановлювати через ворожбитів і спіритизм контакти з померлими, не може приступати до Святого Причастя, не висповідавшись з тяжкого гріху.

(За матеріалами російської служби радіо Ватикану)