Святого Йосафата цього дня 25 листопада 2015 р. Б урочисто вшановували в Україні і в Римі. В Папській базиліці Святого Петра у Ватикані при престолі святого Василія Великого, де спочивають його нетлінні мощі, відбулася урочиста Божественна Літургія в українському обряді, яку очолив владика Іриней Білик, Канонік Папської Базиліки Санта Марія Маджоре. З ним співслужили священники з України, які навчаються в Римі.

У своєму слові Владика поділився спогадами, як урочисто цього року вшановували Святого Йосафата у Вільнюсі, в цій святій Василіянській обителі, де духовно зростав майбутній світич Христової Церкви. В урочистій Літургії взяли участь Папський Нунцій і вільнюський Митрополит, багато священників і українських та литовських вірних, радіо «Марія» широко коментувало ці урочистості. Особливістю цьогорічного святкування було прибуття святих мощів святого Йосафата з Риму.

Вогонь любові до Бога і безсмертних людських душ запалав у серці малого Івася Кунцевича ще з дитинства у Володимир-Волинському храмі.

Ставши священиком, а відтак єпископом, він повністю, як та свічка, спалює себе у служінні Богові та ближнім. Основою і фундаментом його апостольської праці були 1)молитва, 2)живе слово і 3)приклад власного життя. Він сам практикує те, чого навчає інших. Навіть вороги не можуть йому нічого закинути. Він має серце, відкрите для всіх, всіх обіймає своєю любов'ю, завжди для всіх доступний, завжди покірний, завжди вибачає. Своїх ворогів радо приймає, радо їм прощає і молиться за них.

Своєю любов'ю він особливо обіймає бідних, немічних, сиріт, вдів. Коли з віленського ігумена був призначений на полоцького архієпископа, то бідні люди з великим плачем супроводили його, як свого опікуна й батька.

Та найбільш достовірний свідок його святості — це сам Господь Бог, що після його смерті прославив його різними чудами.

Йому і його мученицькій крові ми завдячуємо, що ми належимо до Вселенської Христової Церкви під наступником Апостола Петра і намісником Ісуса Христа.

Спочиваючи тут у Римі, він показує всім нашим поколінням, якою є дорога правди і життя, куди ми маємо йти та що наша сила і перемога в церковній та національній єдності у Вселенській Церкві.

Святий Йосафат був провісником екуменізму. Народився на українській землі, духовно зростав на литовській землі, свій духовний подвиг завершив на білоруській землі, а його мощі спочивають в Римі у серці християнсько-католицького світу, в соборі святого Петра і то найближче до його гробу.

Всі ми, будь-якого стану чи рівня, покликані до повноти християнського життя і до досконалості в любові через єдність з Христом і Його Словом, як і св.Йосафат. Саме тому кожен з нас може і повинен бути Господнім посланцем і свідком Слова Божого. Свідчити про Христа є завданням кожного віруючого і ми повинні давати можливість Господеві зростати в нас і в нашому суспільстві, а самим - маліти, так як це робив святий Йосафат.

Бо коли ми не даємо зростати Христові в нас, то через нашу пасивність ми  даємо місце зростати сатані з його жахливими наслідками.

Ми спостерігаємо прояви і опанування злим духом в теперішньому часі, а це корупція, яка приводить до захланності, злодійства, обману, аморальності, злоби, ненависті і в кінцевому наслідку до численних людських жертв.

І це ознаки дії сатани в нашому житті. Сатана і його слуги на кожному кроці намагаються отруювати наше життя різними способами. Тому потрібно відповісти сатані і його слугам – не здамося і переможемо, бо Христос – наша Сила. Він зростає в нас через наші добрі вчинки і молитву.

На завершення Владика закликав наслідувати постійну і невтомну боротьбу святого Йосафата проти духу роз’єднання, який панує, на жаль, особливо в теперішні часи в нашому політичному і суспільному і національному житті.

Нехай же Пресвята Богородиця за заступництвом Святого Йосафата який перебуває тут у святих своїх мощах, випросить нам у свого єдинородного Сина нової сили і енергії бути теперішніми активними свідками віри, правди і переможної любові проти видимих і невидимих ворогів на нашій багатостраждальній землі, особливо в теперішньому тривожному часі нашої історії щоб ми були об’єднані в Христовій Церкві, в наших серцях і в Україні.