У четвер другого тижня після П’ятидесятниці у Католицькій Церкві відзначають свято на честь Пресвятої Євхаристії, яке у Церкві латинського обряду називається урочистість Найсвятіших Тіла і Крові Христових, а в УГКЦ – Торжественне поклоніння пречистим Тайнам Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа.

За новим стилем цього року воно припало на 26 травня. З цієї нагоди Папа Франциск відслужив урочисту Святу Месу на площі перед базилікою святого Івана на Латерані, яка є катедрою Єпископа Риму. По завершенні богослуження відбувся традиційний Євхаристійний процесійний похід до базиліки Святої Марії (Santa Maria Maggiore), що простягнувся на декілька кілометрів вулицею Мерулана й завершився благословенням Найсвятішими Тайнами Папою Франциском.

Як і кожного року, у цьому урочистому процесійному поході взяли участь кардинали, єпископи, священики, ченці й черниці, семінаристи, члени церковних братств, Євхаристійні асоціації, міністранти, діти, які прийняли або цього року приймуть Перше Святе Причастя, скаути та інші молодіжні організації та десятки тисяч паломників і римлян.

В цих урочистостях прийняв участь також єпископ УГКЦ Іриней Білик, Канонік папської Бахзиліки Санта марія Маджоре.

У деяких країнах, серед яких – Італія, це свято переноситься на найближчу неділю, але у Ватикані воно завжди відзначається у сам день свята, тобто у четвер та є вихідним днем.

«Чиніть це на Mій спомин!». Двічі повторював цей Христовий заклик святий Павло, пишучи до громади Коринту та розповідаючи про встановлення Євхаристії, що є найдавнішім свідченням Ісусових слів, сказаних під час Тайної Вечері. Про це Папа Франциск пригадав, проповідуючи під час Святої Меси з нагоди урочистості Христових Тіла і Крові.

Як зауважив Єпископ Риму, Ісус наказав «повторювати жест», яким Він установив пам’ять Своєї Пасхи. Ним є брати хліб, складати подяку й ламати його, брати чашу, складати подяку й ділитися нею. Ісус вже раніше казав учням «чинити» те, що лежало Йому на серці. Про це йшлося в євангельському уривкові про помноження хлібів, що був прочитаний під час богослужіння.

Христос сказав апостолам, які хотіли відіслати натовп шукати собі поживу: «Дайте ви їм їсти». «У дійсності, – зауважив проповідник, – це Ісус благословляє та ламає хліби аж до насичення всіх цих людей, але п’ять хлібів і дві рибини для цього пожертвували учні. Ісус бажав саме цього: аби замість того, щоб відпустити народ, вони віддали оте трохи, що вони мали».

Далі Папа звернув увагу на ще один жест: «куски хліба, розламані святими і праведними Господніми руками, переходять в убогі руки учнів, які роздають їх людям». Отож, «нагодовувати» разом з Ним також належить до отого «чиніть», яке Ісус заповів нам.

«Зрозуміло, що це чудо є не лише бажанням втамувати одноденний голод, але є знаком того, що Ісус бажає здійснити для спасіння всього людства, жертвуючи Своє тіло і Свою кров. Однак, слід завжди переходити через оці два малі жести: віддати отих трохи хлібів і риби, які маємо, отримати розламаний хліб з рук Ісуса та роздавати його всім», – зазначив Наступник святого Петра, додаючи, що «ламати» є іншим словом, яке пояснює сенс отого «чиніть це на Мій спомин».

Як зауважив Святіший Отець, Ісус, бувши «розламаним» за нас, вимагає від нас жертвуватися для ближніх. Оте «ламання хліба» стало «знаком розпізнавання Христа та християн». Учні з Емаусу розпізнали воскреслого Ісуса на «ламанні хліба». Про перших християн Святе Письмо пише, що вони «були витривалі в молитві і перебували на ламанні хліба». Це вказує на те, що «Пресвята Євхаристія стала від самих початків серцем та формою життя Церкви».

У цьому контексті Наступник святого Петра також пригадав всіх святих, «відомих й анонімних», що «розламали» своє життя, щоб «нагодувати» ближніх. «Скільки-ж то матерів і батьків, – сказав він, – разом з насущним хлібом, нарізаним на домашньому столі, роздробили свої серця, щоб виростити своїх дітей, щоб вони виросли добрими! Скільки-ж то християн, як відповідальні громадяни, роздробили своє життя, захищаючи гідність усіх, особливо, найбідніших, маргіналізованих, дискримінованих». А сили для цього вони черпають із Пресвятої Євхаристії, з «могутності любові воскреслого Господа», Який і сьогодні «ламає хліб» для нас, повторюючи: «Чиніть це на Мій спомин».

«Нехай же також і жест Євхаристійної процесії, яку звершимо через деякий час, – підсумував Святіший Отець, – стане відповіддю на це Ісусове доручення. Жест, щоб чинити спомин про Нього, жест, щоб нагодувати сьогоднішні натовпи, жест, щоб ділитися нашою вірою та нашим життям, як знаком Христової любові до цього міста і до всього світу».