ПАПСЬКІ СПОВІДНИКИ ЗНАЙОМИЛИСЯ З ЖИТТЯМ УГКЦ В ПІДПІЛЛІ
На запрошення Папських Сповідників до їхнього монастиря прибув єпископ УГКЦ Іриней Білик, Канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре. Владика Іриней провів конференцію на тему «Духовне життя і підготовка майбутніх священиків в умовах воюючого атеїзму».
Духовні Отці понад годину з цікавістю вислухали особисті свідчення Владики про життя і діяльність УГКЦ в катакомбах та мали багато запитань, адже вони вперше почули про пережиту історію та побачили рідкісні фотографії, яких фактично не робилося, з огляду на небезпеку, що ці фотографії могли попасти в руки радянських органів безпеки.
В Папській базиліці Санта Марія Маджоре, яка є найважливішою в духовному аспекті з чотирьох Папських базилік, Папа Пій V (1566 - 1572) призначив сповідниками Отців Домініканців. До речі, саме після Пія V, який носив домініканський білий габіт, папський одяг став білого кольору.
В кожній Папській базиліці сповідниками призначені Папською Пенітенціарією монахи різних орденів. Колегія пенітенціаріїв - одна із найстарших установ Римської Курії. Вона сягає своїм корінням в XII століття, коли в Церкві особливо гостро відчувалася необхідність сприяти Папі у вирішенні канонічних питань. Тоді був призначений кардинал-пенітенціарій (цим словом називається як сама установа, так і посада), а разом з ним з'явилося відповідне відомство. Воно існувало вже при Папі Григорії IX (1227-1241).
У 1569 році папа Пій V заснував цілих три Колегії пенітенціаріїв. Їх обов'язком було забезпечити гідне здійснення Таїнства Примирення (Сповіді) в Папських Базиліках: Св.Петра, Латеранській - Св. Івана і Святої Марії Великої - Санта Марія Маджоре. В ті часи Папа доручив це, відповідно, єзуїтам - в базиліці Св. Петра, францисканцям - в базиліці Св. Івана і домініканцям - в базиліці Св. Марії Великої (Санта Марія Маджоре). У 1933 році папа Пій XI створив четверту Колегію - для собору Св.Павла Поза Мурами. Вона була утворена з ченців-бенедиктинців.
Колегія пенітенціаріїв складається з 12 священиків-домініканців. Їх постійне служіння полягає в прийнятті Святої Тайни сповіді в Папській базиліці Санта Марія Маджоре. Призначення на це служіння є безстроковим і мається на увазі, що пенітенціарій не виконує яких-небудь інших обов'язків, які можуть відвернути його від служіння. Пенітенціарії складають міжнародну спільноту. В теперішній час вона представляє 9 країн: у неї входять священики з Італії, Іспанії, Польщі, Голандії, США, Перу, Австралії, Індії та Угорщини, які сповідають на різних світових мовах, наприклад сповідник о.Людовік Мельо сповідає на восьми мовах, в тому числі і на українській. За його словами найбільше приступають до сповіді саме українці, біля 30 процентів від всієї кількості.
Кандидатів на Папських Сповідників вибирає Генеральний Настоятель, який оцінює здібності кандидатів. Він же представляє кандидатури в Апостольський Пенітенціарій. Після свого роду іспиту-співбесіди Великий Пенітенціарій призначає їх на посаду, повна назва якої - «рядові молодші пенітенціарії». Колегія підкоряється Апостольському Пенітенціарію в тому, що стосується служіння Таїнства Примирення і Головному настоятелю Ордену домініканців в питаннях внутрішнього життя спільноти.
Щотижня кожен пенітенціарій присвячує прийняттю Сповіді 24 години - не більше п'яти годин на день і не більше трьох годин підряд. В разі потреби передбачені і «наднормові» години, особливо в часі Страсного тижня і в Різдвяний час.
За рік пенітенціарій сповідає від 8,5 до 9 тисяч вірних. Більшість з них, звичайно, проживають в Італії. На другому місці - віруючі, що говорять англійською, іспанською і португальською мовами. Багато хто сповідається на німецькій і французькій. За числом каяльників «конкуренцію» італійцям складають українські заробітчанки і поляки, багато з яких вже довго живуть в Італії. Є віруючі, рідними для яких є інші слов'янські мови, а також католики з Китаю, з Філіппін, з Японії, Кореї і Індії. Щодня до сповіді приступають десятки дітей, дорослих, багато літніх. Часто молодь звертається до сповідників лише для духовної бесіди або з питаннями про віровчення. Інколи попадаються і віруючі інших християнських конфесій, і нехристияни: юдеї, буддисти і індуїсти. Вони приходять за порадами етичного характеру або з актуальними питаннями про світ і про сенс життя.
На відміну від звичайних священиків, пенітенціарії можуть відпускати і найтяжчі гріхи, право відпускати які має лише Папа. До таких гріхів відноситься осквернення Євхаристії; порушення таємниці Сповіді; фізична агресія проти Римського Папи; відпущення гріха розпусти співучасником цього гріха; єпископська хіротонія без мандату Папи. У таких випадках все одно необхідно звертатися в Апостольський Пенітенціарій, щоб встановити єпитимію (надолуження за провину). Молодший пенітенціарій уповноважений знімати канонічні стягнення, за винятком деяких випадків, коли, наприклад, їх може зняти лише Апостольський Престол.
Голова Апостольської Пенітенціарії — Великий Пенітенціарій, є одним із небагатьох ватиканських посадових осіб, котрий зберігає свій пост у період Sede Vacante (відсутності папи). Якщо Великий Пенітенціарій є кардиналом-вибірником, він один із тільки трьох осіб на Конклаві, яким дозволено, контактувати із зовнішньою стороною Конклаву, так, щоби він міг продовжувати виконувати свої обов'язки]. Великий Пенітенціарій — титулярний архієпископ, а звичайно кардинал.