На запрошення Правлячого єпископа Манфредонії Архієпископа Мікелє Касторо, владика Іриней Білик очолив Літургію в українсько-візантійському обряді в печерному храмі Монте-Гаргано, що біля 400 км на південний захід від Риму. З Владикою співслужили о.Олег Григорець та о.Ігор Данильчук.

В Божественній Літургії прийняв участь двохлітній Михайлик-Теодор, який прийняв святу Тайну Хрещеня з рук владики Іринея  за участю батьків малого Михайлика, численних гостей з України та наших земляків, які проживають і працюють  в Італії. Видно Небесний Покровитель святий Архистратиг Михаїл подбав про свого духовного синочка, щоб він мав добрих батьків, безмежно щасливих Володимира і Галину, які проявили найвищий акт любові і милосердя, усиновивши бідну сирітку із конфліктної військової зони України, не зважаючи на те, що вже виховують двох малолітніх донечок. Дав би Бог, щоб було більше таких батьків, які б піднялися на такий високий рівень гуманізму і патріотизму, щоб в нашій Батьківщині було менше сиріт. За це їм наша шана і подяка, а від Господа Бога нехай буде благословення на наступні подвиги в їхньому житті, які є «надійними інвестиціями» до життя вічного.

Святилище Архангела Михаїла - найстаріше в Західній Європі місце паломництва до Архангела Михаїла, відоме з V століття. Святилище являє собою природну печеру на горі Гаргано в провінції Фоджа (італійська область Апулія). Католицька традиція пов'язує з Монте-Гаргано чотири явища Архангела Михаїла.

5 травня 490 року місцевий селянин пас зазвичай своє стадо на горі Гаргано. Раптово пропав його кращий бик. Після довгих пошуків селянин виявив бика, який стояв на колінах перед входом в печеру. Всі спроби виманити бика звідти були безуспішними і господар в роздратуванні випустив в тварину стрілу. Летюча стріла на півдорозі розвернулася і вразила в ногу того, хто стріляв. Переляканий селянин розповів про те, що трапилося Лаврентію, єпископу сусіднього міста Сіпонто, який наказав своїй єпархії постити протягом трьох днів. Після закінчення посту єпископ відвідав печеру і тут йому з'явився Архангел Михаїл, який повідомив, що печера є обраним ним місцем і наказав створити в печері церкву.

Згідно «Золотої легенди» Сіпонто, був оточений ворогами в травні 493 року (за іншими даними, 494 року), був на грані капітуляції. Єпископ Лаврентій випросив у ворогів три дні перемир'я, присвятивши цей час посту і покуті. На третій день (8 травня 494 ​​року) Архангел Михаїл з’явився Лаврентію і предсказав перемогу над ворогами. Натхнені городяни зробили вилазку і розбили ворогів. День 8 травня став загальнопоширеним святом Католицької церкви під назвою «Чудо Архангела Михаїла». Перемога над греками 8 травня зробила в очах лангобардів Архангела Михаїла національним покровителем і перетворила Святилище в об'єкт паломництва для всієї лангобардської Італії.

Згідно з легендою, єпископ Лаврентій в честь здобутої над ворогами перемоги вирішив освятити печерну церкву. Але Архангел Михаїл знову з'явився єпископу і повідомив, що церква вже освячена ним особисто. Жителі Сіпонто з єпископом Лаврентієм і сімома апулійськими єпископами попрямували хресним походом до печери і виявили, що в печері вже споруджений престіл і встановлений хрест. Лаврентій зрозумів, що церква вже освячена ангелами і відслужив тут першу Службу Божу. Передання називає 29 вересня 493 року датою чудесного освячення (за іншими даними, 494 року) цієї печерної церкви.

Четверте чудо Архангела Михаїла пов'язують з припиненням епідемії в 1656 році. 22 вересня 1656 року Архангел з'явився єпископу Альфонсо Пуччінеллі і наказав йому вирізати на каміннях печери хрест і букви МА (тобто Михаїл Архангел), щоб віруючі благоговійно торкалися їх і отримували зцілення. Незабаром епідемія припинилася. Перед єпископським палацом поставлений пам'ятник, на якому написано: Князю ангелів, переможцю епідемії, покровителю і захиснику споруджений цей пам'ятник на знак вічної вдячності Альфонсо Пуччінеллі +1656 ".

В середні віки Монте-Гаргано було одним з найпопулярніших об'єктів паломництва. Печеру відвідували також імператори, неаполітанські королі, королі Обох Сицилій Фердинанд I і Фердинанд II, королі Італії Віктор Еммануїл III і Умберто II, декілька папів (в тому числі святі Лев IX і Целестин V), святі Ансельм Кентерберійський, Бригіта Шведська, Тома Аквінський, Бернард Клервоський..

Франциск Ассизький не вважав себе гідним увійти в печеру, але молився біля входу. Його вирізьблений автограф на камені у вигляді букви Т зберігся. Свято Чуда Архангела Михаїла 8 травня (лат. Apparitio S. Michaelis) спочатку було місцевим, але швидко поширилося по всій Католицькій Церкві. Папа Пій V включив це свято в церковний календар.