«КОЖНА ЛЮДИНА — ЦЕ ІСТОРІЯ ЛЮБОВІ…»
Кожна людина — це історія любові, яку Бог пише на цій землі. Таку думку висловив Папа Франциск під час загальної аудієнції у середу, 17 травня 2017 р., зосередивши своє повчання на євангельській розповіді про зустріч Марії Магдалини з воскреслим Ісусом. Саме Магдалина, згідно з Євангеліями, була першою, хто побачив Ісуса після воскресіння. Папа назвав її «апостолом нової і найбільшої надії». Франциск нагадав, що Марія Магдалина була першою з жінок, які прийшли до гробу Ісуса, щоб намастити Його тіло. Вона була однією з учениць, які супроводжували Христа аж до Галилеї, служачи Церкві, що народжувалася. «В її приході до могили віддзеркалюється вірність численних жінок, які протягом довгих років ходять цвинтарними стежинками, аби вшанувати пам’ять тих, кого більше нема.
Найсправжніші зв’язки навіть смерть неспроможна розірвати: є ті, хто продовжує любити, навіть коли дорога людина відійшла назавжди», — зазначив Понтифік. Святий євангеліст Йоан розповідає, що після першого приходу до гробу Магдалина розчарованою повернулася до місця, де переховувалися учні. Вона розповіла їм про те, що знайшла камінь, відкочений від гробу, а її першим припущенням було найпростіше: хтось украв Ісусове тіло. Але вона знову пішла туди. Цього разу, як зауважив Святіший Отець, її кроки були ще повільнішими, адже вона переживала подвійні страждання: насамперед, через смерть Учителя, але також через незрозуміле зникнення Його тіла. «І в той час, як вона пригноблена стоїть біля гробу з очима, повними сліз, Бог якнайбільш неочікуваним способом вчиняє їй несподіванку. Євангеліст Йоан підкреслює, яка вона була вперта у своєму засліпленні: не звертає уваги на присутність двох ангелів, які з нею розмовляють; у неї не викликає правильних думок чоловік, що стоїть за нею, якого вона вважає садівником. А найзворушливішу подію історії людства вона відкриває допіру тоді, коли її покликано на ім’я: Маріє!» — підкреслив Папа. «Як же прекрасно думати про те, що перша поява Воскреслого, згідно з Євангеліями, відбулася настільки особистим способом! — продовжив Франциск. — Що існує хтось, хто нас знає; що Він бачить наші страждання і розчарування; що зворушується разом із нами і кличе нас на ім’я».
За словами Наступника святого Петра, цей «закон» ми зустрічаємо «викарбуваним на багатьох сторінках Євангелія». Навколо Ісуса зустрічаємо чимало людей, які шукають Бога, але «найчудеснішою дійсністю» є те, що це Бог, насамперед, набагато раніше «переймається нашим життям, яке хоче наново піднести, а тому кличе нас по іменах, розпізнаючи особисте обличчя кожного». «Кожна людина — це історія любові, яку Бог пише на цій землі. Кожен з нас є історією Божої любові. Кожного з нас Бог кличе на ім’я: Він знає, як ми називаємося, бачить нас, чекає на нас, прощає нам і терпеливий з нами», — сказав Папа. Він зазначив, що коли поблизу порожнього гробу пролунало оте: «Маріє» — розпочалася «революція, яка перевернула життя» Магдалини; революція, призначена для того, «аби перемінити життя кожної людини».
У світлі того, як у Євангелії описане щастя Марії після цієї зустрічі, Святіший Отець наголосив, що Ісусове воскресіння не є радістю, «відміряною краплями», але «водоспадом, що огортає все життя». Християнське існування «виткане не з кволого щастя», але з «хвиль, які все перевертають». «Нехай кожен з вас спробує в цю хвилину, з багажем розчарувань і поразок, які кожен носить у своєму серці, подумати про те, що Бог перебуває близько нас і кличе нас на ім’я, кажучи: “Підведися, перестань плакати, бо Я прийшов визволити тебе!” Хіба ж це не прекрасно?» — звернувся до присутніх Папа, додаючи: «Ісус не є Тим, Хто пристосовується до світу, терпеливо зносячи існування в ньому смерті, смутку, ненависті й морального нищення людей. «Наш Бог не є байдужим, Він, дозвольте мені так висловитися, — мрійник: Він мріє про переміну світу та здійснив її через таємницю Воскресіння». Підсумовуючи, Святіший Отець звернув увагу на те, що Марія Магдалина хотіла обійняти свого Господа, але Він не дозволив їй цього, доручивши, натомість, нести радісну звістку учням. Таким чином, ця жінка стала «апостолкою нової та ще більшої надії». «Нехай же її заступництво, — побажав Папа, — допоможе також і нам пережити цей досвід: у хвилину плачу й самотності почути Воскреслого Ісуса, який кличе нас на ім’я, і з серцем, сповненим радості, звіщати всім: я бачив Господа! Я змінив життя, бо бачив Господа!»
(За матеріалами: CREDO)