Під час своєї подорожі в м. Бургас в Болгарії з нагоди свята Верховноапостольних Петра і Павла (29-го червня за новим стилем) Владика Іриней Білик, ЧСВВ – канонік Папської базиліки Santa Maria Maggiore, відвідав Собор Святої Софії в Стамбулі.

Собор Святої Софії, Премудрості Божої, Свята Софія Константинопольська, Ая-Софія – все це назви колишнього патріаршого візантійського собору в Стамбулі, згодом став мечеттю, а сьогодні музеєм. Це відомий на весь світ пам’ятник візантійського зодчества, символ «золотого століття» Візантії. Офіційною назвою пам’ятника вважається Музей Ая-Софія.

Історія

У період Візантійської імперії собор розташовувався в центрі Константинополя, біля імператорського палацу. У наші дні він знаходиться в історичному центрі Стамбула в районі Султанахмет. Собор Святої Софії став мечеттю після захоплення міста османами. З 1935 року він набув статусу музею. Софійський собор у 1985 році був включений поряд з іншими пам’ятниками історичного центру Стамбула в число пам’яток Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Більше 1000 років Константинопольський Софійський собор залишався найбільшим храмом у християнському світі, поки не був споруджений Собор Святого Петра в Римі. Його висота понад 55 метрів, діаметр купола досягає 31 метра.

Собор Святої Софії знаходиться на колишній ринковій площі Августеон. З’явився він тут у 324-337 роках, коли правив візантійський імператор Костянтин I.

У період 360-380 років Собор Святої Софії був в руках аріан. У 380 році собор був переданий імператором Феодосієм I візантійцям. 27 листопада в собор прийшов Григорій Богослов, який незабаром був обраний новим архиєпископом константинопольським.

Храм згорів у 404 році, а відбудована знову церква згоріла у 415 році. Нова базиліка Феодосія згоріла в 532 році. Її руїни виявили в 1936 році під час проведених на території собору розкопок.

Зовнішній вигляд

В плані Собор Святої Софії – це довгастий чотирикутник, розміри якого більше 75 на 68 метрів. Він утворює три нефи: середній і два більш вузьких бічних. Базиліка має вигляд чотирикутної хрестовини, увінчаної куполом. Гігантська купольна система — шедевр архітектурної думки. Міцність стін храму досягнута за рахунок змішування будівельного розчину з екстрактами листя ясену.

Всередині оздоблення храму тривало кілька століть. Воно відрізняється особливою розкішшю: мозаїкою на золотій основі, 8 яшмових колон зеленого кольору з храму Артеміди в Ефесі. Стіни храму були повністю вкриті мозаїками. Велична архітектура й оздоблення головного святилища вселяє думку про могутності Візантійської імперії і Церкви.