У вівторок, 12 листопада 2024 р. Б., у свято святого священномученика Йосафата, відбулася Божественна Літургія на престолі святого Василія Великого в базиліці святого Петра. Під цим престолом від часів Другого Ватиканського Собору спочивають мощі святого Йосафата.

Як і щороку, в день літургійного спомину мученика за єдність, українська громада Риму разом з представниками інших народів зібралася на Святу Літургію при місці спочинку його нетлінного тіла, щоб піднести молитву також за мученицьку Україну, як її називає Папа Франциск, яка переживає воєнне лихоліття.

Очолив Богослужіння владика Діонісій Ляхович, Апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Італії. Разом з владикою Діонісієм співслужив владика Іриней Білик, канонік Папської базиліки Санта Марії.Маджоре. В молитві єдналися протоархимандрит Василіянського Чину святого Йосафата о. Роберт Лисейко, ЧСВВ, разом з численними співбратами, ректор Папської української колегії святого Йосафата о. Луїс Касіяно, ЧСВВ, разом зі студентами, які прикрасили богослужіння своїм співом, співробітники різних дикастерій Римської курії, душпастирі з різних міст Італії та з інших країн, численні сестри різних згромаджень, Посол Литовської Республіки при Апостольській Столиці пані Сігіта Маслаускайте-Мажилене.

«Ми сьогодні можемо тут сміливо сказати, що святий Йосафат, крім того, що є мучеником за єдність, є також свідком надії», – сказав владика Діонісій Ляхович, проповідуючи під час Божественної Літургії в українсько-візантійському обряді. Проповідник покликався на Святішого Отця, який у буллі проголошення Святого Року 2025, зосередженого на темі «Паломники надії», писав, що мученики є найпереконливішим свідченням тієї надії, яка не розчарує.

Архиєрей зауважив, що саме чеснота надії дає спрямування для життя віруючого. «Мученики, будучи стійкими у вірі у воскреслого Христа, могли зректися свого життя тут, на землі, щоб не зрадити свого Господа. Надія є тією Божою чеснотою, через яку ми прагнемо нашого щастя – небесного Царства», – підкреслив він, далі покликаючись на Папу Франциска, який у згаданій буллі писав, що без надії можуть зупинитися віра та любов. І сьогодні, переживаючи важкий період, коли ворог «сіє смерть і хоче полонити царством безнадійності та зневіри», українці шукають підвалини надії, яку можуть знайти в святому Йосафатові, який також є мучеником за єдність, за єдність «Київської Церкви з Наступником апостола Петра».

Свята Літургія завершилася молитвою за Україну «Боже, Великий Єдиний, нам Україну храни…».

Свято продовжилося в Папській Українській Колегії Святого Священномученика Йосафата в Римі, до якої прибув кардинал Клаудіо Ґуджеротті, Префект ДикастеріїСхіднихЦерков. Під час перебування в колегії він зустрівся з українськими студентами, викладачами та представниками інших духовних навчальних закладів. У заході також взяли участь посол України при Ватикані Андрій Юраш і секретар Дикастерії для Східних Католицьких Церков архієпископ Мішель Джеаах.

Святкування продовжилося з молебня на честь священномученика Йосафата, після якого ректор колегії Луїс Касіяно у своїй проповіді підкреслив важливість любові та єдності. Він зазначив, що саме любов між людьми є найкращим способом вшанування пам’яті святого Йосафата.

Кардинал Ґуджеротті у своєму зверненні зосередив увагу на питаннях вірності вірі та свободи совісті. «Кожен християнин покликаний залишатися вірним своїй вірі, сповнений надії на Воскресіння, навіть якщо ми не знаємо, коли саме воно настане», — зауважив він. Кардинал закликав християн бути носіями надії та добра, дарувати посмішки й плекати скромність і сором’язливість.

Окрім того, Кардинал наголосив на важливості збереження української ідентичності, закликавши колегіантів розвиватися духовно й морально, щоб бути добрими християнами та гідними представниками українського народу.

За матеріалами: Vatican News та Прес-служби Колегії Святого Йосафата