Пропонуємо звукозапис цієї Святої Літургії, відправленої у каплиці Благовіщення Радіо Ватикану:

Проповідь:

З Вічного Міста Риму, з Апостольської Столиці, з дому Святішого Отця, з приємністю і радістю вітаю Вас на хвилях Ватиканського радіо нашим українським християнським привітанням:

Слава Ісусу Христу!

З сьогоднішнім величним святом Покрови Пресвятої Богородиці, що його так торжественно святкує наш Український Народ на рідних землях в Україні і всюди, де недоля закинула наших Братів і Сестер, щиросердечно вітаю всіх Вас.

Покров Пресвятої Богородиці – це свято глибокого духовного, релігійного змісту, але воно також, по-праву можемо сказати,  улюблене Всенародне і Національне свято нашого боголюбивого і багатостраждального українського Народу.

Кожний Богородичний празник по своєму возвеличує Пресвяту, Пречисту, Преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Вседіву Марію.  

А у святі Покрови Пресвятої Богородиці ми підкреслюємо і возвеличуємо те найнеобхідніше для нас, земних Її дітей - це Її покров над усіма нами, Її материнство і заступництво, бо цього нам найбільше потрібно в цій нашій земній мандрівці, що серед терпінь і гріхів живемо, на цій долині сліз і прямуємо до Небесної нашої Пристані.

До цього найвищого Її Материнства, заступництва і покрови Ісус Христос призначає Її, коли завершує Свою відкупительну місію на хресті. 

Марія справді є нашою Матір’ю, тому що за Матір дав нам Її Ісус Христос на хресті. Слова, які сказав Ісус до Йоана: “Ось Матір твоя” (Йоан 19, 27), стосуються кожного християнина.

Дорогі брати і сестри, словами: "Сину, дочко, це Мати твоя!",-  звертається до нас Христос, що маємо Матір на небі, нашу заступницю перед Богом, нашу потіху і поміч в біді, у горю і в кожній потребі.

Конаючий в жахливих терпіннях, Ісус не забуває про нас, а Своїм Заповітом призначає Марію на духовну Матір не тільки Йоанові, а й усім, що збираються під Її омофором, бо Йоан на Голгофі представляв усіх вірних. Марія співдіяла у справі спасіння, щоб забезпечити «надприродне життя душ. Тому стала нам Матір’ю у рангу Божих Ласк» (Lumen Gentium, 61). Завдяки Її посередництву ми стаємо учасниками скарбів Крові Ісуса Христа. Отже, Марія справді є Матір’ю ласки Божої. Без сумніву, вислухає людський і Божий Син Свою земну і небесну Матір. 

Покров і заступництво Пресвятої Богородиці над людом Божим спостерігаємо впродовж усіх століть. Як і мотивом сьогоднішнього свята є подія, яка за багатьма історичними джерелами відбулася на початку X століття, коли Пресвята Богородиця Своїм святим Покровом врятувала від ворогів Царгород. Це було ще одним великим і явним знаком Її Небесного Заступництва.

«Освячується небо і земля, і храм освітлюється, а всі вірні веселяться. Ось бо з ангельськими хорами, з Предтечею і Богословом, з пророками й апостолами невидимо входить Мати Божа і молиться до Христа за християн, щоб він помилував місто й людей, які звеличують свято Її покрову» (з вечірні Покрови ).

Свою любов і піклування вона довела тисячами вислуханих молитов; свою опіку над грішним людом вона в окремий спосіб показує через численні об'явлення як окремим людям, так і цілим народам, при цьому не перестає просити людство про навернення, піст і молитву.

В багатостраждальній історії нашого народу до Пресвятої Богородиці зверталися наші князі, наші королі, наше військо, наші козаки й гетьмани – радо вибирали Її за свою Покровительку й Опікунку.

Історія нашого народу записала нам багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім у часі нападу ворогів на нашу землю. Її свята ікона знаходилася в кожній українській хаті.

"Сину, дочко, це Мати твоя!", що рясними тихими сльозами плакала під хрестом, боронила наш народ від різних ворогів у різні часи. Вона, Мати, що так пильно вслухалася в кожне слово Свого Сина, вчить нас безкорисливої, палкої любові, покори, щирої молитви. Вона, Мати, що Сама так ревно молилася через ціле земне життя, заносила і заносить молитви, сльози і ридання нас грішних людей перед Престіл Свого Сина та благає про їх вислухання та скору поміч.

Вона, Мати, скріпляє нас у вірі у найважчі хвилини життєвих випробувань. Вона, Мати, що пережила смерть Свого Сина і Сама перенесла передсмертне прощання з Апостолами, є найбільшою нашою потіхою як в хвилини смерті наших рідних і близьких, так і в хвилині нашої смерті.

Вона, Мати, є першою і найближчою Заступницею за бідних, калік, вдів, сиріт, бездомних, поневолених, скорботних, для всіх, хто потребує і шукає ласкавого, ніжного і могучого материнського Покрову.

Дорогі в Христі! Дякуймо Богові за те, що дав нам Таку велику Покровительку, Яка в історії спасіння людського роду стала живим кивотом Бога і драбиною, що з'єднала небо і землю; кораблем рятунку для потопаючих. Марія є небесною драбиною, по котрій зійшов до нас з неба Бог і через цю живу драбину нам легше доступити до неба; через неї нам легше наблизитися до Бога, через Марію нам легше приступити до її Сина.

В цьому році велично і радісно відзначаємо 20 річницю воскресіння нашої Церкви, коли-то Ангел Господній відвалив тяжкий камінь комуністичного ярма, яким була привалена наша Матір-Церква, бо не могла Пресвята Богородиця не вставитися до Отця Небесного, коли Обручниця Її Сина,  Свята і непорочна Церква, вистраждана в жахливих муках і терпіннях на хресті, дальше була ув’язнена.

Та, наша Церква, навіть похованою в гробі безбожного, кривавого, режиму і будучи приваленою тяжким каменем комуністичної диктатури, коли народ був у кайданах, край у руїні, а ворог навіть молитись не давав, прибігала під могутній Покров Пресвятої Богородиці. Тисячі наших віруючих, разом з нашими священиками, монахами і монахинями під проводом наших Архіпастирів чи то по хатах, а чи в лісі, чи в холод, чи в спеку упадали на коліна перед Її іконами та з покорою і дитинним довір’ям та любов’ю до нашої Небесної Неньки на закінчення всіх наших підпільних відправ співали улюблений гімн наших сердець до Пресвятої Богородиці: «Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво. Молитвами нашими в скорботах наших не погорди, а від бід захисти нас, єдина Чиста і Благословенна», бо знали, що за таким могутнім заступництвом Пресвятої Богородиці «встане правда, встане воля  і розвіє тьму неволі, світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти!» (Т.Шевченко), бо не могла Пресвята Богородиця, Мати Церкви Її Сина, не захистити нас, хоч «диявол, як лев рикаючий, шукав, кого би пожерти».

Проте, Пресвята Богородиця ніколи і нікого силою не візьме під свій святий Покров. Але Вона, маючи до нас велику Материнську любов, просить і благає кожного навернутися до Бога і жити згідно з Його заповідями. Тоді Богородиця захистить нас від усякого лиха, врятує наші сім’ї, родини і всю Україну.

Та впродовж нашої історії ми не завжди були добрими дітьми Небесної Матері і прогрішувались проти Христових заповідей. Ще з княжих та гетманських часів проявлялася навіть смертельна боротьба за владу, а разом з цим ненависть, ворожнеча, зрада, підкупи, очернення і всяке інше. Нас духовно і політично ділили по різних таборах, нас намагалися відірвати від єдиної Католицької Церкви і її голови наступника апостола Петра Вселенського Архієрея Папи Римського. Ми попадали в залежність від інших народів і ставали жертвами згубних ідеологій.  Ми на довгі століття втрачали своєю державність. Від цього страждав наш народ, від цього страждала Україна. Ми духовно і матеріально зубожіли.

На жаль подібна історія повторюється і в наш час, коли боротьба за владу  і володіння національними багатствами стають основними мотивами наших політичних і національних діячів, не зважаючи на ніякі людські, моральні і релігійні засади. В такій ситуації духовні і матеріальні потреби нашого народу, його добробут, національні інтереси ігноруються владними структурами на всіх рівнях. А до цього ще добавилися корупція, хабарництво і жахлива бюрократія у вирішенні будь-яких питань. І в додатку до цього всього Україна займає одні з перших місць в Європі по кількості абортів, по швидкості поширення різних заразних хворіб, а відтак поширюється злочинність, злодійство, алкоголізм, наркоманія, безробіття. Багаті стають багатшими, а бідні біднішими. Багато хто спасається втечею в інші країни, де часом наші люди більше захищені, ніж в себе в Україні. Хто має навести порядок в нашій державі? Яку владу і яких депутатів ми обираємо і як вони дбають «За Україну! За її волю! За честь, за славу, за народ!!!». «От де, люди, наша слава, слава України.   Докотилась Україна до самого краю-гірше ката рідні діти її розпинають», з болем у серці оплакує Україну наш національний пророк і поет Тарас Шевченко.

Святіший Отець Венедикт XVI повчає, що Церква покликана викривати помилки, які спричинилися до теперішньої ситуації, а ними, насамперед, є людська жадібність та ідолопоклонство, які замінили образ правдивого Бога на божка-мамону. Папа звертає увагу на проблему первородного гріха, внаслідок якого людське єство вражене егоїзмом, який є коренем жадібності, бо має на меті підпорядкувати собі світ. Тому, самим розумом, без світла віри, яке проникає в темряву первородного гріха, важко знайти вихід. Обов’язком Церкви є вказувати на ці конкретні моральні помилки. Папа звертає увагу на те, що розв’язання великих економічних проблем починається на нижчому рівні – від навернення сердець. «Якщо нема справедливих, то й справедливість не існує», – підкреслює Святіший Отець, наголошуючи на необхідності виховувати у справедливості, яка, насамперед, не є абстрактним поняттям, але наслідком Христової місії. А справедливою людина стає не інакше, як через щоденну покірну працю над наверненням серця.

Дорогі в Христі! Божа милість і піклування Пресвятої Богородиці про наш грішний люд дарує нам так багато нагод для духовного пробудження, підкріплення віри, покаяння, покути та щирої молитви. Користаймо з цих нагод, щоб подивитись на світ іншими очима: очима любови, взаєморозуміння, толерантності, поваги.

Ми сильно віримо, що гаряча побожність нашого народу до Пресвятої Богородиці, як своєї Покровительки й Заступниці, є найкращою запорукою, що Вона нашого народу ніколи не залишить і заступиться за нас перед своїм Сином та випросить в Нього ту превелику ласку, щоб в наших серцях і на наших рідних землях знову запанувало царство любові Її Божого Сина. Амінь.

І з цієї урочистої нагоди уділяю всім Вам, дорогі в Христі, моє Архієрейське Благословення:

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і Причастя Святого Духа нехай зійде на Вас і перебуває з Вами завжди, нині, повсякчас і на віки вічні!

Слава Ісусу Христу!