З приємністю і радістю прибув я до Вас з Вічного Міста Риму, з Апостольської Столиці, щоб скласти Вам в цей благословенний Різдвяний час якнайсердечніші святкові побажання і уділити Вам моє Архієрейське благословення. Щоб ми в цій Божественній Літургії «єдиним серцем і єдиними устами» об*єдналися в нашій спільній молитві за наші багатостраждальні родини та просили в Пресвятої Родини покрову і захисту для всіх наших українських родин, особливо тих, які як і Пресвята Родина шукають порятунку в чужих краях, які розділені матеріальними і іншими випробуваннями та потребами.

У Христовому Різдві на першому місці коло народженого Дитятка-Ісуса  бачимо Пресвяту Богородицю і св.Йосифа. Вже в перших віках наступного дня після Христового Різдва вірні разом збиралися, щоб подякувати Пречистій Діві Марії за те, що вона дала нам Спасителя, щоб вшанувати її, як Божу Матір. Тому це зібрання вірних і саме свято почали називати зібранням, тобто, Собором.

З нагоди свята Пресвятої Родини Святіший Отець Венедикт XVI закликав роздумати над сценою народження Божого Сина в убогій стаєнці. «Пастухи, перші свідки Христового народження, зустрілись з невеликою родиною: матір*ю, батьком та Дитятком Ісусом, який щойно народився. Бог забажав об’явитись, народившись в людській родині, і тому людська родина стала іконою Божою», – наголосив Святіший Отець, зазначаючи, що Бог є Пресвятою Тройцею, спільнотою любові, виразом якої є сім’я. Батьки і діти, сотворені на Божий образ і подобу творять спільноту любові. Людська родина, в певному значенні, є образом Пресвятої Тройці.

Очевидно, як Божий Син, Ісус мав внутрішнє пізнання Господа, постійний глибокий стосунок з Небесним Отцем, але у щоденному житті від кого, якщо не від Марії та Йосифа, він навчився молитись, шанувати Божий закон. За словами Вселенського Архієрея, у цьому всьому можемо спостерегти справжній сенс християнського виховання, що є плодом співпраці батьків та Бога. Християнська сім’я, за словами Папи, усвідомлює, що діти – це дар і задум Божий, а тому, не можна їх вважати своєю власністю, однак, потрібно виховувати їх до більшої свободи, тобто до того, щоб сказати Богові «так» і бути готовим виконати Його волю.

Господь через ангела відкриває Йосифові план спасіння людського роду. Далі сім'ї святого Йосифа не було легко: важка подорож до Вифлеєму на перепис населення, народження Ісуса в нужденній обстановці - вифлеємській напівпечері, де холод і голод стали його супутниками, посягання на життя Ісуса царем Іродом, втеча у чужу країну – Єгипет та поневіряння там, важка столярна праця.

Та у всіх труднощах сімейного життя Господь був з ними. Ніде євангелист не вказує на якісь нарікання з боку Йосифа чи Марії, бо Пресвята Родина повністю своє життя довірила Богові і Він їх оберігав, провадив і наповнював життя миром,   злагодою і витривалістю. Це не є недосяжний ідеал. Вони були людьми, і ми є людьми. Якщо вони довірили повністю своє життя і сім'ю Богові, то робімо це й ми.

В теперішній час чимало фальшивих пророків, знецінюючи справжні вартості, дуже підступно і організовано пропонують у “привабливій упаковці” неправильний спосіб родинного життя, який ніколи не веде до правдивого щастя. Через засоби масової інформації, розгнуздане телебачення, часто занедбане сімейне виховання батьками своїх дітей, які стають жертвами вуличного, часто аморального виховання, формується світогляд, який заперечує сімейне життя і руйнує в молодих людей бажання створити справжню сім’ю.

Найлегше зруйнуваи чи навіть знищити націю і державу, руйнуючи чи розкладаючи таким вихованням наші родини.

Діти у подружжі, де панує любов, ніколи не є причиною убогості; без дітей всі будемо ще убогішими. Тільки діти, яких любимо і виховуємо по-християнськи, відкривають нам перспективу на краще майбутнє, навіть в економічному вимірі, не тільки для родини, а й для цілого суспільства.

Не можна аж ніяк згодитися з обмеженням у родині одною дитиною чи двома. У цьому криється загроза зникнення народу, який це практикує.

Жодні найвигідніші помешкання, дорогі автомобілі та інші багатства не ощасливлять серця подругів більше, ніж усмішка дитяти, яке вони тримають на своїх руках. Нехай кожна християнська родина бере за взірець до наслідування Пресвяту Родину з Назарету!

Берім за приклад Пресвяту Родину з Назарету, у якій гармонійно поєднані найшляхетніші риси, притаманні людям. Пресвята Діва Марія і Праведний Йосиф шанували свій древній і славний рід, вели святе праведне життя й подарували світові Спасителя - дателя життя вічного

Як, отже, створити щасливу сім’ю? Очевидно, слід цінувати подружжя, шукати Божу допомогу і дотримуватися усього того, чого навчає Католицька Церква, яка є вчителькою віри і моралі. Статистика свідчить, що у тих християнських сім’ях, де чоловік,жінка і діти кожної неділі й у свята беруть участь у Божественній Літургії, а вдома разом щоденно моляться, розлучення відбуваються менше 1%.

У своїй різдвяній проповіді Папа говорив про делікатність Бога, який долає відстань, яка відділяє його від людини, але все-таки залишає місце для свободи людини. У свою чергу, людина, щоб побачити смиренність Творця, повинна прокинутися зі сну, вийти з ілюзії світу і власного егоїзму, щоб побачити, що дійсно найбільш важливим в нашому житті  є Бог і Його заповіді.

Нашу віддаль до Бога символізують особи пастухів і волхвів зі Сходу. Пастушкам вистарчає негайно встати і відправитися до Вифлеєму, мудреці мають перед собою довгий і складний шлях.

А більшість з нас, сучасних людей, живемо дальше від Ісуса Христа, від того, що став людиною, який прийшов від Бога серед нас.

Бо ми живемо різними філософіями, інтересами і заняттями, які заповнюють наше життя і дорога до Вифлеємської стаєнки є дуже далекою. І в різний спосіб Бог неодноразово змушений нас підштовхувати, щоб допомогти нам вийти з плутанини наших думок і наших занять, щоб ми знайшли шлях до Нього.

Бажаю всім Вам, дорогі в Христі, щоб ми завжди змогли виходити з плутанини наших думок і наших занять, щоб бачити новонародженого Христа в кожній Службі Божій, в яслах наших ближніх, особливо терплячих і страдаючих, бо всі сотворені на образ і подібність Божу.

Нехай Вифлеємська зоря освітить дорогу нашої подорожі до нашого земного і небесного Вифлеєму, щоб ми знайшли Христа хоч убогого тілом, але сильного духом. Нехай та вифлемська зоря дасть світло розуміння нашому народові на майбутніх президентських виборах зробити правильний вибір в нашому політичному і національному розвитку для добра усього народу

Дорогі в Христі, з Вічного Міста Риму, з Апостольської Столиці мило мені вітати всіх Вас з торжественним і величним святом Різдва Господа нашого Ісуса Христа, що його так урочисто святкує наш український народ на рідних землях в Україні і всюди, де недоля закинула наших Братів і Сестер.

Просім Пресвяту родину, шоб світло Вифлеємської зорі освітило нашим родинам дорогу випробування в довгому тунелі теперішніх економічних і політичних змаганнях наших політикав і можновладців, щоб не страдала наша Українська родина.

Сьогодні також щиросердечно вітаємо і молимося за наші монаші родини та спільноти, щоби на зразок Пресвятої родини плекали ідеали ревного служігння Богові, Церкві і нашому народові.

Нехай новонароджений Христос відродить і оживить наше життя новими конкретними овочами Віри, Надії і Любови до Бога, нашої Церкви, України і наших ближніх.