У третю неділю після Пасхи, яка у Східній традиції називається Неділею Розслабленого, Українська Греко-Католицька Церква відзначає День Хворого. Пов’язані з цим заходи мають на меті привернути увагу християнської спільноти та усього суспільства до хворих людей, їх родин та тих, хто полегшує їхні страждання, зокрема – медичний персонал та волонтерів.

Це відзначення відбувається в рамках відзначення Всесвітнього Дня Хворого, який Католицька Церква щороку відзначає 11 лютого, в день літургічного спогаду Матері Божої Люрдської. Деякі Єпископські Конференції, з огляду на різні практичні проблеми, домовились, що 11 лютого буде символом єдності Вселенської Церкви у молитві за хворих, натомість відзначення самого Дня хворого можна здійснювати у сприятливий момент, який буде враховувати активну участь хворих.

Згідно з Постановою Позачергового Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ від 16 січня 2006 року, УГКЦ в Україні відзначає День хворого у Неділю Розслабленого.

У своєму посланні з нагоди 18-го Всесвітнього Дня Хворого, який співпав із відзначенням 25-ліття Папської Ради в справах душпастирства охорони здоров’я, Святіший Отець Венедикт XVI запропонував призадуматися над служінням Церкви для хворих і тих, хто ними опікується.

Папа вказує на те, що душпастирське служіння в сфері охорони здоров'я є невід’ємною складовою частиною місії Церкви, оскільки вписується у русло спасительної місії Христа, Який «прийшов, творячи добро та зціляючи всіх, кого поневолив диявол» (Дії 10, 38). Наслідуючи Його, пригадує Венедикт XVI, кожен християнин покликаний втілювати у життя притчу про милосердного Самарянина.

Ісус закликає нас «схилитися над тілесними і душевними ранами численних наших братів і сестер, яких зустрічаємо на дорогах світу; допомагає зрозуміти, що досвід хвороби і страждання, якщо його прийняти і щоденно переживати з Божою благодаттю, може стати школою надії», – пише Папа.

Зважаючи на Рік Священства, який добігає до завершення у Католицькій Церкві, Святіший Отець закликав священиків бути служителями хворих і не шкодувати сил для того, щоб забезпечити їм опіку та підтримку. «Час, проведений поруч з тими, хто зазнає випробувань, виявляється благодатно плідним для всіх інших аспектів душпастирської діяльності», – зазначає Венедикт XVI, а також закликає хворих «молитися і жертвувати страждання за священиків, щоб вони могли залишатися вірними своєму покликанню і щоб їхнє служіння було багатим на духовні плоди на користь всієї Церкви».

З цієї нагоди в неділю 25 квітня єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, очолив Архієрейську Літургію в українсько-візантійському обряді в Папській Базиліці Santa Maria Maggiore. 

Владика привітав присутніх та у своєму слові наголосив стосовно до Неділі Розслабленого та Дня Хворого, що важкий фізичний біль, але ще важча душевна хвороба. Між душевною і тілесною хворобою існує постійний зв’язок, тому що тіло є храмом душі. Турбуючись про тіло, не слід забувати про душу, про її стан, про духовні запити. Від того, як ми живемо, як виконуємо євангельські заповіді й загальнолюдські норми, залежить наш стан  Розслаблює і поражає наш дух і наше тіло, головним чином, гріх. Гріх – це порушення   заповідей Божих. А всілякий гріх робить нас розслабленими, подібними до того чоловіка, якого Христос зцілив в Овечій купелі в Єрусалимі. 

Гріх тягне за собою згубні хворобливі наслідки. Але в якому ми б стані не знаходилися, необхідно пам’ятати, що у нас є Лікар Небесний, Котрий кров’ю Своєю обмив нас від гріха і подає нам всіляке зцілення. На закінчення Владика Іриней заохотив присутніх бути добрими Самарянами і чуйними до наших ближніх, якщо вони пригнічені чи розчаровані життям, або перебувають в тілесній недузі та уділив всім своє Архієрейське благословення.

На Богослужінні були присутні і приступили до св.Причастя також паломники інших обрядів. Між присутніми молився також і священик румунської православної церкви, який опікується в Римі своїми вірними і,  якого в приватній розмові після Літургії Владика привітав його, на його велике здивування,  румунською мовою та цікавився питаннями його душпастирства в Римі.

Додаткові прохання в єктенії усильного благання на св.Літургії за хворих, медичних працівників та священнослужителів-капеланів

Ще молимось Господеві Богу нашому за всіх хворих, за зцілення їхніх душ і тіл. Утверди Господи їхню віру і укріпи їх в надії, бо Ти є джерело оздоровлень і податель усякого добра, вислухай нас і помилуй.

Ще молимось за всіх медичних працівників і за всіх, хто своєю працею приносить немічним полегшення страждань і болю. Подай Господи їм свою благодать, щоб їхні душі були завжди сповнені милосердя, доброти і співчуття до хворих, а в праці щоб завжди проявляли глибоку пошану до їхньої відповідальності, вислухай нас і помилуй.

Ще молимося за всіх священнослужителів-капеланів і за тих, хто здійснює волонтерське служіння хворим. Подай Господи свою благодать, щоб у їхньому служінні стала видимою Твоя любов і милосердя до всіх, хто несе важкий хрест недуги. Будь Господи їм помічником і подателем сили та натхнення для сповнення діл милосердя, вислухай нас і помилуй.