У своєму слові владика Іриней запросив усіх присутніх до побожного поклоніння та прослави Чесного і Животворящого Хреста, на якому Господь наш і Спаситель «був розп’ятий за нас за Понтія Пилата і страждав, і був похований … задля нас людей і нашого ради спасіння».      Єпископ детально розглянув предмет сьогоднішнього Свята насамперед в духовному так і в історичному аспектах, наголосивши, що « сьогоднішнє свято має ще й найглибше значення в долі всього світу. Хрест має пряме відношення до другого пришестя Спасителя, бо за словами Христа, страшний суд буде попереджений явищем появи на небі Хреста Господнього: "Тоді з'явиться на небі знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі, й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та силою  великою"(Мат.24, 30). Це буде "четверте" і остаточне ВОЗДВИЖЕННЯ Хреста Господнього. Тому сьогоднішнє свято має закликати нас до великої відповідальності і до найглибших роздумів».

Після відправи Літургії всі процесійно відправилися на освячення нових стацій Хресної Дороги, яку супроводжував своїми глибокозмістовними науками впреп.о.Василь Мендрунь, ЧСВВ, вислужений протоігумен.

Впродовж всієї Хресної Дороги впреп. о.Дамян Кастран висловлював подяку жертводавцям окремих стацій Хресної Дороги. Хресну Дорогу завершує новозбудована величава споруда Гробу Господнього. Тут відбулася завершальна наука о.Василя, а Преосвящений владика Іриней подякував о.Дамяну за велику організаційну роботу та уділив всім Архієрейське Благословення.

Дорогі в Христі! Високопреподобний о.Ігумен, преп. і всеч. Отці, преп. Брати і Сестри! Дорогі в Христі Брати і Сестри!

Щиросердечно вітаю всіх Вас нашим українським християнським привітанням: Слава Ісусу Христу!

В сьогоднішній Празник Воздвиження Чесного Хреста Господнього з приємністю і радістю прибув я до Вас з Апостольської Столиці, щоб розділити з вами урочистість сьогоднішнього Свята та посвячення Хресної дороги і уділити Вам своє Архієрейське благословення!

Дорогі в Христі! В сьогоднішнє Свято Церква запрошує нас до побожного поклоніння та прослави Чесного і Животворящого Хреста, на якому Господь наш і Спаситель «був розпятий за нас за Понтія Пилата і страждав, і був похований … задля нас людей і нашого ради спасіння». Сьогоднішнє Свято має окремий урочистий обряд вшанування св.Хреста - ХРЕСТА ВОЗДВИЖЕНОГО і  ПІДНЕСЕНОГО, на відміну від поклоніння святому хресто­ві, яке буває в Хрестопоклінну неділю у Великому Пості.

Зі святом Воздвиження Церква поєднує благоговійний та вдячний спогад про сам Хрест і втішно-сумну подію віднайдення в землі святою Єленою, матір’ю імператора Константина Великого в 326 році цього чесного і Преславного древа та його урочисте піднесення. Християнська традиція передала нам декілька різних оповідань щодо віднайдення святого Хреста.

Шістьма днями раніше було Свято Різдва Пресвятої Богородиці. Це переддень таємниці втілення Бога на землі, а Хрест сповіщає про Його майбутню жертву. Тому свято Воздвиження також стоїть на початку церковного року.

Отже, це не тільки спогад найбільшої історичної події, яка мала місце більше півтори тисячі років тому, але подія Божого промислу відносно кожного християнина і всього людства.

У зв’язку з цим подію ВОЗДВИЖЕННЯ потрібно розгля­дати в ширшому значенні, тобто, що перше ВОЗДВИЖЕННЯ хреста відбулося на Голгофі під час розп’яття Господа нашого Ісуса Христа, а після віднайдення хреста побожною царицею Єленою відбулося друге його ВОЗДВИЖЕННЯ.

Дорогі в Христі! ВОЗДВИЖЕННЯ хреста відбувається також в житті кожної людини, яка приходить на світ і приймає св.Тайну Хрещення, коли ми в Христа охрестилися і в Христа зодягнулися та взяли свої життєві хрести і йдемо за Христом. Отже, саме життя, життєві обов’язки і випробування є несенням хреста. Та коли життя пов’язане з Христом, тоді наші хрести стають легшими і стають дорогою нашого освячення, тоді ми встаємо з Хрестом воскреслим до нового життя, і прямуємо до щасливої вічности, бо тягар Його любий і ярмо Його легке, тож прийдіть до Нього всі втомленні і струдженні.

Потрібно нам також згадати про ВОЗДВИЖЕННЯ Хреста Господнього на наших землях України, що за побожною легендою зробив ще Апостол Андрій на Київських горах. Відтак ВОЗДВИЖЕННЯ хреста на наших землях продовжували численні місіонери аж остаточно це ВОЗДВИЖЕННЯ закріпив наш боголюбивий князь св.Володимир Великий, коли християнство стало офіційною релігією української держави в 988 році.

Були також часи, та і в недавньому трагічному минулому нашої Батьківщини, коли ворог наших душ і тіл з великою люттю і ненавистю намагався всіляко нищити і руйнувати ті хрести на наших землях, на наших церквах, каплицях і при дорогах, як знамено і знаряддя перемоги над дияволом і його слугами та всім злом, яке наступає на світ. Ворог намагався вирвати і затерти хрест  Христовий з наших грудей і сердець, щоб встановити царство сатани, безбожжя і духовної темряви. Але хрест Христовий переміг і воскреснув знову на наших землях, щоб відновити життя в Христі нашого українського народу. Та уважаймо, щоб ми не змарнували Ласк Христової перемоги і його воскресіння для нас та нашого народу, а з хрестом сміливо і відважно йшли вперед і викорінювали зло, яке знову наступає і поширюється в нашому суспільстві на різних його рівнях. Зло, часто  через засоби масової інформації подається під виглядом матеріального добра і приємного життя та намагається нас поневолити, особливо молодь, майбутнє нашої нації.

Тому Хрест - це, перш за все, перемога добра над злом, поборювання гріха, це джерело любові, бо через вільні страждання Спасителя на хресті, через всеславне Йо­го воскресіння з мертвих відкриті двері неба і нове життя дароване роду людському. Хрест - твердиня святих, світло усього всесвіту. Як  запалений світильник на підвищенні, розсіває темряву, так і Христос, сіяюче Сонце правди нашо­го Спасителя, розсіває морок страждань і смерті у всесвіті.

Спаситель прийняв на Хресті болісну смерть, «він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми вмерши для гріхів, жили для справедливости  …» (1Петр. 2:24), « він понизив Себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної» (Флп. 2:8). Яке, справді, вражаюче, що перевищує людське розуміння видовище: «Сьогодні Владика створіння і Господь слави дає себе прибити до хреста і між ребра проколоти; жовчі й оцту куштує той, хто є осолодою Церкви; терновим вінком дає себе увінчати той, хто небо хмарами вкриває;  в одежу наруги зодягається і дозволяє себе бити тлінною рукою той, хто рукою своєю сотворив людину; по плечах бють того, хто зодягає небо хмарами. Він приймає оплювання й рани, дорікання й поличники. Все це задля нас засуджених терпить наш Спаситель і Бог, щоб спасти світ від омани, бо він милостивий».

Ми свято і благоговійно повинні почитати та вшановувати Хрест Христовий. З раннього дитинства і до самої смерти кожен християнин носить на собі хрест як знамення Христової перемоги і нашого захисту та сили. Кожну справу ми повинні починати і закінчувати Хресним знаменням, роблячи все на славу Божу. Як такий захист і охорону, ми зображали знак хреста на всьому для нас дорогому і святому, на своїх будинках, на стінах і на дверях. Ми хрестимо їжу, житло, авта, літаки, кораблі і будівлі, землі і ниви. Священики хрестять дітей; матері благословляють хресним знаменням дітей, що від’їжджають в далеку дорогу, батьки благословляють дітей перед вінчанням, матері благословили синів, що йшли до війська і на війну за рідний край.

З Хресним знаменням ми починаємо і закінчуємо день, з хресним знаменням ми поринаємо в сон. Відходячи до сну,  християнин хрестить своє ложе, промовляючи молитву: "нехай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його".

У Христі і з хрестом, в страху Божому, необхідно розвивати і поглиблювати духовне, особисте, сімейне і громадське життя, бо хрест - наша найбільша святиня, наша слава, наш духовний всеперемагаючий меч, і таким його зробив для нас Христос своєю смертю і своїми стражданнями на Хресті.

За словами Отців Церкви: «Хрест - основа нашого спасіння; Хрест - джерело незліченних благ. Через нього ми, колишні перш безславні і відкинуті Богом, тепер прийняті в число його дітей; завдяки йому ми вже не залишаємося в омані, але пізнали істину; ми, що поклонялися ідолам, тепер пізнали Спасителя всіх; через нього ми, колишні невільники гріха, одержали свободу праведности, через нього земля, нарешті, зробилася небом. Хрест - твердиня святих, світло усього всесвіту».  

Але ж хрест - знаряддя страти Спасителя. Хіба не природніше було б ненавидіти те, що нагадує про страж­дання нашого Бога? Так, але це знаряддя страти стало зброєю перемоги: без хресної смерті не було б і Воскресіння, не було б перемоги над ворогами видимими і невидимими.

У цьому і полягає дорога хреста - дорога, якою йшли всі святі, мученики та ісповідники нашого народу і всієї Церкви, всі безіменні святі, дорога, яка є відображенням  парадоксальної правди християнства. Тому Св. Хрест це вічно живий символ безконечної любови Божої до нас грішних, символ цілопальної Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасіння, символ Христової перемоги над смертю і дияволом.  

Закликає нас Христос: "Візьміть хрест свій і йдіть за мною". Для Апостолів і учнів "йти за Христом" означало фізично бути поруч з Ним, ходити з Ним по тих самих дорогах, виконувати Його доручення, слухати Його науку. Тепер іти за Христом - значить навчитися з Євангелія, як жити. Пішовши таким шляхом, ми побачимо в своєму житті багато чого такого, що нам здається необхідним, але заради того, щоб запанувало правдиве Життя, ми повинні того всього уникати чи усунути.

"Візьми свій хрест". Хрест - це служіння, а не просто праця, печалі і хвороби. Тому хрест несе тільки свідома людина, що трудиться заради своєї душі і ближнього.

Вдивімося ще раз на розп'яття.  Бога страждаючого, вразливого, вмираючого вигадати неможливо. Але тільки так міг відбутися порятунок людства: не грізний, караючий Бог, не Бог, що вимагає компенсацію за образу, завдану йому нещасним страждаючим людством, а Бог, з любові до світу добровільно бере участь у його стражданні, бере його на Себе і тим вливає у світ рятівну божественну силу любові.

Однак сьогоднішнє свято має ще й найглибше значення в долі всього світу. Хрест має пряме відношення до другого пришестя Спасителя, бо за словами Христа, страшний суд буде попереджений явищем появи на небі Хреста Господнього: "Тоді з'явиться на небі знак Сина Чоловічого, і тоді заридають усі племена землі, й побачать Чоловічого Сина, що надходитиме на небесних хмарах з потугою та силою  великою"(Мат.24, 30). Це буде "четверте" і остаточне ВОЗДВИЖЕННЯ Хреста Господнього. Тому сьогоднішнє свято має закликати нас до великої відповідальності і до найглибших роздумів.