У неділю, 24 жовтня ц.р. в базиліці Святого Петра у Ватикані Папа Римський Венедикт XVI о годині 9.30 римського часу очолив Божественну Літургію з нагоди закриття Синоду Єпископів для Близького Сходу, в якій прийняли участь учасники цього Синоду, як також інші численні кардинали, архієпископи, єпископи, священики, монахи та монахині і тисячі вірних з різних країн, як також представники Дипломатичного Корпусу при Апостольській Столиці.

На цьому Богослужінні був присутній також єпископ Іриней Білик, ЧСВВ, теперішній канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре та Надзвичайний і Повноважний Посол України при Апостольській Столиці пані Тетяна Іжевська.

Крім присутніх в самій Базиліці, з великих екранів телевізорів за ходом Папської Літургії спостерігали тисячі вірних на площі перед Базилікою, яка також транслювалася різними католицькими каналами у всьому світі і Ватиканським каналом «Telepace».

У своїй промові Папа сказав: «Дорогі брати і сестри. Після двох тижнів від урочистого відкриття Синоду ми знову зібралися в день Господній, в базиліці Святого Петра, щоб закрити Спеціальну Асамблею Синоду Єпископів для Близького Сходу. У наших серцях є глибока вдячність Богові за цю, дійсно, надзвичайну подію, не тільки для нас, але і для блага Церкви, народу Божого, що живе на землі між Середземним морем і Мессапотамією. Як Єпископ Риму, я хочу висловити подяку всім вам, дорогі синодальні отці: Кардиналам, Патріархам, архієпископам і єпископам. Дякую Генеральному Секретареві, чотирьом Головам Делегацій, Генеральному Релятору, спеціально Секретаріату і всім співробітникам, які в ці дні працювали без віддиху.

Сьогодні вранці ми покинули Зал Синоду та прибули в "храм, щоб помолитися", щоб подякувати Богові за дар, який Він дав нам. Нашими думками линемо до численних братів і сестер, які живуть на Близькому Сході і знаходяться в складній ситуації, іноді дуже важкій, як з причини матаріальних недостатків так і з знеохочення, які живуть у стані напруженості і часом в страху. Волання бідних і пригноблених негайно знаходять відлуння в Бога, який хоче застосувати такі шляхи виходу, щоб повернути в майбутньому свободу, горизонти надії.

Ця віра в Бога, який знаходиться поблизу нас, Який визволяє те, про що свідчить Апостол Павло в сьогоднішньому листі з Другого Послання до Тимотея. Бачачи неминучий кінець свого земного життя, Павло підводить підсумки: "Я боровся доброю борнею, скінчив біг - віру зберіг"(ІІ Тим. 4,7). Для кожного з нас це модель до наслідування: Божа благодать дає нам можливість зробити аналогічний крок у своєму житті: "Проте Господь, - продовжує Святий Павло, - став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене та щоб усі погани її чули…""(ІІ Тим. 4,17). Це слово звучить з особливою силою в сьогоднішню неділю, коли ми відзначаємо Всесвітній день місій. Єдність з розп'ятим і воскреслим Ісусом свідчить про Його любов. Свідчення Апостола є прикладом для кожного християнина, особливо для нас, Пастирів.

Синодальна Асамблея, яка завершується сьогодні, постійно мала на увазі першу християнську громаду, яка описана в Діяннях Апостолів: "Громада вірних мала одне серце й одну душу" (Діян. 4, 32). Це реальність, яку ми пережили в останні дні, коли ділилися радощами і печалями, надіями і проблемами християн на Близькому Сході. Ми пережили єдність Церкви в різнорідності, Церков, які присутні в цьому регіоні. Ведені Духом Святим ми стали "одним серцем і одною душею" у вірі, надії і любові, особливо під час здійснення Євхаристії, яка є джерелом і вершиною церковної єдності, які також в Літургії Годин, яка відправлялася кожного ранку в семи католицьких обрядах, які існують на Близькому Сході. Таким чином ми вшанували літургійні, духовні й богословські багатства Східних Католицьких Церков, а також Латинської Церкви.

Спільна молитва допомогла нам обговорити виклики Католицької Церкви на Близькому Сході. Одним з них є єдність всередині кожної Церкви sui iuris, а також відносини між різними Католицькими Церквами різних традицій. Як нам нагадала сьогоднішня Євангелія, нам потрібна покірність, щоб визнати нашу обмеженість, наші помилки і занедбання, щоб дійсно бути "одним серцем і однією душею»!. Повна єдність всередині Католицької Церкви також сприяє екуменічному діалогу з іншими Церквами та церковними громадами. Католицька Церква заявила на цьому Синодальному з’їзді про своє глибоке переконання продовжувати цей діалог, щоб повністю здійснилася молитва Господня: "щоб усі були одно".

До християн Близького Сходу можна застосувати слова Ісуса: "Не бійсь, маленьке стадо, бо вашому Отцеві вподобалося   дати вам Царство" (Лука, 12.32). Дійсно, хоча вони не є значними, але являються носіями Доброї Новини про любов Бога до людини, любов, яка об’явилася саме у Святій Землі в особі Ісуса Христа. Ці Слова визволення, укріплені благодаттю Таїнства, звучать особливо успішно в місцях, де з огляду на Божественне Провидіння були написані. Це єдине Слово, яке може розірвати коло помсти, ненависти, насильства. З чистого серця, яке примирене з Богом і з ближніми, зможуть народитися ініціативи для світу на місцевому, національному та міжнародному рівнях. У цю працю покликане все міжнародне співтовариство. За те християни, повноправні громадяни, можуть і повинні зробити свій внесок у цю роботу через дух благословення, стаючи будівниками світу і апостолами примирення на користь всього суспільства.

Занадто довго продовжуються на Близькому Сході конфлікти, війни, насильства, тероризм. Світ, який є даром Бога, є також результатом зусиль людей доброї волі, національних і міжнародних установ, зокрема держав, які заангажовані у пошуках розв'язки конфлікту. Не треба ніколи знеохочуватися з причини відсутності миру. Мир можливий. Мир є невідкладним викликом. Мир є необхідною умовою для гідного життя людини та суспільства. Мир також є найкращим засобом для запобігання еміграції з країн Близького Сходу. "Випрошуйте миру для Єрусалиму", - говорить Псалом. Молімся за мир на Святій Землі. Молімся за мир на Близькому Сході, щоб дар Божий, офіруваний людям доброї волі, поширювався по всьому світу

У ході праці Асамблеї неодноразово наголошувалося на необхідності донести Євангелію людям, які мало знають її або просто відійшли від Церкви. Часто вказане потребує нової євангелізації в країнах з давньою християнською традицією, як також для Близького Сходу. З цієї причини нещодавно була створена ПАПСЬКА РАДА ЗІ СПРИЯННЯ НОВОЇ ЄВАНГЕЛІЗАЦІЇ. Тому, після консультацій з єпископатом світу і після консультацій зі Звичайною Радою Секретаріату Синоду Єпископів, я вирішив присвятити наступну чергову Генеральну Асамблею Синоду Єпископів в 2012 році наступній темі: «НОВА ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ ДЛЯ ПЕРЕДАВАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ».

До участі в засіданнях Синоду були запрошені Блаженніший Любомир, Глава Української Греко-Католицької Церкви, та Преосвященний Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ. Владика Богдан виступив з доповіддю у середу, 13 жовтня. У четвер, 21 жовтня, свою доповідь у письмовій формі представив Блаженніший Любомир.