Єпископ Іриней БІЛИК, ЧСВВ, Sua Eccellenza Mons. Irynej Bilyk, OSBM - Ювілей 280-ліття коронування ікони Жировицько Пресвятої Богородиціі та Ювілей 40-річчя заснування української парафії в Римі

Ювілей 280-ліття коронування ікони Жировицько Пресвятої Богородиціі та Ювілей 40-річчя заснування української парафії в Римі

У неділю, 24 жовтня 2010 року, в Римі відбулися ювілейні святкування з нагоди 40-річчя заснування української парафії святих Сергія і Вакха. Зважаючи на те, що церква святих мучеників Сергія і Вакха є досить малою, Божественну Літургію відслужено у розташованому неподалік санктуарії «Madonna dei Monti». Але і він не зміг вмістити усіх вірних, що зібралися на спільну молитву.

Урочисте богослуження, в якому взяв участь кардинал Аґостіно Валліні, Вікарій Святішого Отця для Римської дієцезії, очолив владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ, Апостольський візитатор для українців греко-католиків Італії та Іспанії, у співслужінні з владикою Василем Семенюком, Єпархом Тернопільсько-Зборівським УГКЦ та владикою Іринеєм Біликом, ЧСВВ, Каноніком Папської базиліки Santa Maria Maggiore в Римі. Зважаючи на те, що ці святкування співпали з відзначенням 280-ї річниці коронації папськими коронами чудотворної ікони Жировицької Матері Божої, якій також посвячена українська парафія в Римі, на святкування прибув архимандрит Сяргей Гаєк, Апостольський візитатор білоруських греко-католиків. Разом з ієрархами молилися численні священики двох обрядів, сестри-монахині з різних Згромаджень та представники українських громадських організацій. Своїм професійним співом богослуження прикрасив парафіяльний хор, виконуючи літургійні частини навпереміну італійською та українською мовами.

«Для мене, як Вікарія Святішого Отця для Римської дієцезії, є дуже зворушливим моментом сьогодні брати участь у цій Божественній Літургії і почуватися у глибокій єдності з вашою Церквою», – сказав на початку проповіді кардинал Валліні. Вже сорок років у Римі існує українська парафія візантійського обряду, яка, за словами проповідника, допомагає зрозуміти, наскільки цінною в італійському суспільстві є присутність українців. Він висловив вдячність за працю і підтримку, звертаючись, зокрема, до матерів, які залишили батьківщину, щоб подбати про кращі умови для своїх дітей. Коментуючи прочитаний уривок з послання святого Павла, архиєпископ наголосив на значенні того, що означає «бути новим створінням у Христі». Дверима спасіння є Хрищення, що є великим даром. Але життя віри – це завжди зустріч між Божою благодаттю та свободою людини. А тому треба дбати про розвиток та збереження цього дару. «Не вистачить бути охрищеними, треба жити цим Хрищенням, виявляючи сильну віру», – звернув увагу проповідник. У світлі євангельської притчі про багача та убогого Лазаря він пояснив, що виявом цієї віри є діла милосердя.

Кардинал Валліні висловив вдячність вірним за те, що вони беруть активну участь у недільних богослуженнях, інколи прибуваючи здалека. Він пригадав, що українська громада – це єдина неіталійська громада в Римі, яка має повноцінну, канонічно створену парафію. «Це вчиняє вас повноправними римлянами, і ви також повинні почуватися благовісниками віри у Римі», – побажав українській громаді представник Святішого Отця

Після закінчення Божественної Літургії з санктуарію «Madonna dei Monti» вирушив процесійний хід до храму св. Сергія і Вакха, де відбулося молитовне вшанування чудотворної ікони Матері Божої Жировицької. Далі Адміністратор парафії о. Іван Кулик представив історію парафії та висловив вдячність Вікаріятові Римської дієцезії за постійну турботу про парафію, і від імені громади подарував кардиналові Аґостіно Валліні хліб та сіль і копію чудотворної ікони Матері Божої Жировицкої. Було також оголошено декрети владики Василія Семенюка про церковні відзнаки для о. Івана та його помічника о. Марка Ярослава Семегена, які походять з духовенства Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ, за їхню ревну душпастирську працю серед українців Риму.

Довідка. Коронація Жировицької ікони Богородиці коронами від Папи Венедикта ХІІІ відбулася 19 вересня 1730 року, у василіянській церкві в білоруському селі Жировицях. Це була копія на полотні ікони-фрески з церкви св. Сергія і Вакха. Тепер вона вшановується у Слонімі, Гродненської області в Білорусі. Українська греко-католицька парафія святих Сергія і Вакха та Ікони Жировицької Богоматері у місті Римі створена 8 вересня 1970 року. Підпорядкована Римській дієцезії, це єдина з-поміж понад 120 українських громад в Італії, яка має канонічний статус парафії.

(За матеріалами радіо Ватикан, українська секція)

На святі була присутня велика кількість парафіян, представників української громади Риму, тому цей день став справжнім відображенням єдності і віри українського народу. Не можливо було не помітити радість в очах чоловіків, жінок та дітей, яки мали змогу помолитися разом перед ликом Чудотворної образу Жировицької Пресвятої Богородиці, яку було знайдено під штукатуркою у 1718 році під час ремонтних робіт у ризниці. У 1730 році Папа Бенедикт ХІІІ вкоронував ікону. А вже у 1780 за дорученням Папи Клемента ХІ вона була вирізана з муру і поміщена в церкві за престолом. Цей образ (для римлян: Madonna del Pascolo) є збільшеною копією ікони, вшанування якої зародилося у білоруському селі Жировиці.
Найдивовижніший і певною мірою банальний елемент свята: українські діти в національному українському вбранні, які розмовляли між собою італійською. Про що це нам говорить? Відповідь проста: ми, українці, маємо надзвичайну здібність до інтеграції, але ніколи не втрачаємо власну національну ідентичність.

До речі, доволі цікавою та захоплюючою є історія цієї парохії. Вона сягає часів підписання Берестейської Унії (1596), адже саме цей договір відновив єдність між Апостольським Престолом та Київською Церквою. Наступним важливим кроком до утворення української парохії постає декрет Папи Урбана VIII 1641 року про передання церкви Святих Сергія та Вакха Київським Митрополитам. У період ХХ століття, а саме з 1932 по 1960 рік церква та прилеглі до неї будівлі належало монашому чину Св. Василія Великого. У 1960 храм та приналежний до нього будинок перейшли у власність Папської латиноамериканської Колегії. А 1970 року, за клопотанням Патріарха Йосипа Сліпого, храм було повернено до власності УГКЦ. Важливий факт: парохія Жировицької Богоматері та Святих Мучеників Сергія та Вакха є єдиною українською парохією з власним культовим приміщенням та відповідним канонічним статусом персональної парохії на території Італії.

(За матеріалом Володимира Пашковського)

Фоторепортаж з події