---

БОГОЯВЛЕННЯ – 20011 –ВАТ.РАДІО

Дорогі в Христі брати і сестри! Дорогі радіослухачі!

З Вічного Міста Риму, з Апостольської Столиці щиросердечно вітаю Вас  нашим українським різдвяним  привітанням:

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

Дорогі в Христі! На хвилях ватиканського радіо духовно єднаємося в цій Божественній Архієрейській Літургії, щоб возвеличити сьогоднішній празник Богоявління Господнього, бо «сьогодні Творець неба й землі приходить у людському тілі на Йордан і Безгрішний просить хрещення, щоб очистити світ від ворожої омани. Хреститься від слуги Господь усього і водою дає очищення людському родові». (З Повечіря) « І коли Ісус, охрестившись, молився, відкрилось небо, і Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на нього, та залунав з неба голос: “Це Син мій любий, що його я вподобав”. (Мт  3,17)

«Коли в Йордані хрестився Ти, Господи, Троїчне з’явилось поклоніння: голос Отця свідчив про Тебе, називаючи Тебе улюбленим Сином, Дух же у вигляді голуба потверджував ці слова». (Тропар празника)

Тому сьогоднішній празник - це таїнство Господнього Богоявлення, бо  Сама Пресвята Трійця  об’являється світові. Свята Церква святкує Хрещення Господа нашого Ісуса Христа як одне з великих дванадцятьох свят нашого церковного календаря.  Хрещення і Різдво, пов'язані між собою і складають єдине торжество – святого  Богоявлення.

Світлий був минулий празник, славніший же нинішній день. Тоді мудреці поклонилися  Спасові, a тen?p слуга охрестив Владику, там пастирі, побачивши Його, заграли і зчудувалися, а тут голос Отця звістив єдинородного Сина. (З вечірні передсвяття)

Іван, проповідуючи Слово Боже, «ходив по всій околиці йорданській, проповідуючи хрещення покаяння на прощення гріхів» (Лк 3,30). Послухати його проповідь  виходили до нього мешканці Єрусалиму, вся Юдея, і вся околиця йорданська і приймали хрещення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах (пор. Мт 3,5-6).

І ось, в один із днів, коли Іван з проповіддю звертався до присутніх на Йордані юдеїв, він Духом Святим впізнав серед людей Того, перед Ким тридцять років тому в лоні матері своєї праведної Єлизавети, радісно здригнувся, вітаючи свого Спасителя. А тепер  Ісус  прибув, щоб прийняти хрещення від Івана нарівні з усіма. «Та Іван спротивлявся йому, кажучи: Мені самому треба хреститися в Тебе, а Ти приходиш до мене?» Ісус у відповідь сказав до нього: залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду”  (Мт 3,14-15).                                                                                               

Ісус не мав потреби в цьому хрещенні, як безгрішний і невинний, народжений від Пречистої Діви Марії, але так як Він взяв на Себе гріхи всього світу, то й прийшов на Йордан, щоб змити їх через Своє хрещення та освятити Собою водне єство  і нам дарувати купіль святого хрещення.  

Іван підкорився словам Христовим і Йордан прийняв у свої води Того, велінням Якого почав свою течію. Через води Йорданські Христос розпочинає Своє земне служіння.

Згідно з Переданням проповідь Івана, а також хрещення Спасителя відбувалися на місці древньої переправи через Йордан, недалеко від впадання річки в Мертве море.

Вже за часів царя Давида тут було влаштовано переправу, а в 19-му столітті це місце називалося "Паломницькою переправою" із-за безлічі прочан, які прибували сюди  для обмивання у водах Йорданських. Саме цим шляхом, за 12 століть до Різдва Спасителя, ввійшов древній Ізраїль, очолюваний Ісусом Навином, в обіцяну Землю. Тут , за тисячу років до Боговтілення, переправився за Йордан цар Давид, втікаючи від повсталого на нього власного сина Авесалома. У цьому ж місці переправлялися через річку пророки Ілля та Єлисей, а вже в християнську епоху цим же шляхом пішла в той бік Йордану в пустиню оплакувати свої гріхи преподобна Марія Єгипетська. Сьогодні про події святого Богоявлення, яке відбулося в цьому місці, нагадує прочанам грецький монастир святого Іванна Предтечі, що розташувався неподалік.

Свята Церква ще з апостольських часів святкує день Святого Богоявлення, закликаючи мати у великій пошані той день, коли Господь обявив нам Своє Божество.

На спомин Хрещення, в якому Ісус Христос занурювався у водах Йордану,  в церквах з давніх-давен у навечір'я і в саме свято відбувається велике освячення води, яке бере свій початок від традиції Церкви Єрусалимської, де вже в перші століття християнства здійснювався святковий вихід до річки Йордан на спомин хрещення Спасителя.

Вода - це життєва стихія. Ця стихія може бути і згубною, і смертельною. З перших сторінок Святого Письма ми дізнаємося про воду, що дає життя землі і всьому, що її населяє. Вода  має властивість обмивання, очищення і оновлення. Господь благоволив розпочати Свій відкупительний подвиг на землі вступом в Йорданські води, хрещенням у воді - в тій воді, в якій до Нього багато хто по проповіді Іванна Предтечі каялися і обмивали свої гріхи . Христос, у всьому подібний до нас, крім гріха, приходить на Йордан. Він не потребує обмивання, Він приходить очистити воду і потопити в ній гріхи землі. Як води всесвітнього потопу повинні були винищити все гріховне, що вже не могло встояти перед очима Небесного Судді, так Йорданська вода, яка отримала від Христа нову силу і нову благодать, повинна була потопити гріхи людські, їх злобу і руйнівні наслідки.

Ось чому нині ми, втішаючись цією подією Христового хрещення, освячуємо воду і молимося, щоб через причастя води скуштувати нам благодаті освячення, що веде у життя вічне. Освячуючи воду, Церква випрошує у своїх молитвах Божественне Йорданове благословення.

Віруючі причащаються цією водою, омиваються нею, освячують нею свої житла, тримають її в своїх домах для зцілення від хворіб, для визволення від душевної скорботи, для очищення від всякого зла. Через своє хрещення в ріці Йордану Христос надав  освяченій воді силу духовного життя і Божественної благодаті.

Тому наш народ споконвіку переховував освячену Йорданську воду як велику святість. Пригадую, як в 60 роках минулого століття, коли наш край був оповитий густим туманом атеїстичної воюючої ідеології, коли наці церкви по селах і містах були замкнені,  а про священиків не було навіть чути, бо були увязнені, а деякі закатовані, та за декілька днів до свята підпільна монахиня привозила в село трохи свяченої води від якогось священника, що вже повернувся з увязнення. Цією водою зі сльозами і великою радістю та пошаною ділились з сусідами, як чимось найдорожчим і святим. Ця вода була тим звязком і свідченням нашої приналежності до Вселенської  Католицької церкви, в єдності з якою  наш народ прийняв хрещення в 988 році, в благословенних водах українського Йордану – Дніпра за часів боголюбивого князя Володимира,  коли плащаниця Вселенської Церкви ще не була розірвана. Та на жаль і в Україні плащаницю Христової Церкви було пошматовано , що діється і досі. 

У водах Йордану  Христос, як Агнець Божий,  бере на Свої пречисті плечі Хрест, важкий тягар- гріхи всього людства,  щоб перемогти гріх та його злобу, вирвати коріння зла у світі і дати нагоду  кожній душі християнській втішатися Свободою дітей Божих.

Хоч ту свободу, даровану нам Богом, періодично політичні режими в нашому рідному краю наново намагаються обмежити і звузити до своїх понять та економічно поневолити нас і привести до зубожіння та  нової панщини. Та сьогодні молимося, щоб водя ця проганяла різні підступи видимих і невидимих ворогів нашого народу.

Дорогі в Христі!  Свята Мати Церква закликає нас насамперед духовно переживати ту подію, яка сталася понад дві тисячі років тому на березі ріки Йордану, коли Сам Отець Небесний представляє людству Свого улюбленого Сина та закликає Його слухати. Папа Венедикт XVI повчає, що «Різдво та Богоявлення служать перш усього для того, щоб вчинити нас здатними відкрити очі і серце на таємницю Бога, Який приходить, щоб бути з нами. Так і свято Хрещення Ісуса впроваджує нас у щоденність особистого стосунку із Ним. Через занурення у води Йордану Ісус з’єднався з нами мостом, Який Він спорудив між Собою і нами, завдяки якому Він стає нам доступним, стає Божественною веселкою у нашому житті, дверима надії і одночасно знаком, що вказує нам шлях, який ми маємо пройти у активний і радісний спосіб, щоб Його зустріти».  

Через св. Тайну Хрещення ми стаємо з’єднані з Христом «Всі бо ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» (Гал. 3:27), і через поєднання зі св. Духом стаємо свідками Христового Богоявлення в нашому житті. І це свідоцтво ми покликані давати впродовж всього нашого земного життя, щоб сила Євангелія промовляла в нашому щоденному житті: родинному, суспільному, національному і політичному. Те свідчення про Христа, світло надії, покликані ми, християни, давати постійно, терпеливо та відважно, не зважаючи на протиріччя теперішніх часів. 

Просім Пресвяту Богородицю, щоб і цьогорічне окроплення і освячення свяченою водою давало нам силу Божу і можливість вистояти проти різних буревіїв і штормів  в теперішніх наших випробуваннях на рідних землях і на чужині, куди розкидала недоля наших братів і сестер, щоб сьогоднішній світлий празник Богоявлення  оживив нашу віру  і вчинив її активнішою , щоб ми приносили добрий плід святості й досконалості у відповідальному служінні перед Богом, Церквою й Україною.

Дорогі в Христі! З цієї святочної нагоди з приємністю і радістю вітаю Вас з цим величним святом Богоявлення і уділяю всім  моє Архієрейське благословення:

Благодать новонародженого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і Причастя Святого Духа нехай зійде на Вас і перебуває з Вами завжди:  нині, повсякчас і на віки вічні! АМІНЬ.

Христос рождається!