82-ГА РІЧНИЦЯ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ-МІСТА ВАТИКАНУ
11 лютого 1929 року між Італією та Апостольською Столицею було підписано так звані Латеранські Угоди, згідно з якими на території міста Риму утворено суверенну державу, суб’єкт міжнародного права, завданням якого є забезпечувати Апостольській Столиці, як найвищій інституції Католицької Церкви, повну і видиму незалежність та незаперечну суверенність на міжнародному рівні. Папська держава, яка називалася Папською областю, була утворена ще у VIII столітті в центральній частині Апеннінського півострова і проіснувала до 1870 року, коли внаслідок об’єднавчих процесів в Італії утворилася сучасна італійська держава, столицею якої став Рим.
З територією 44 гектари, Держава-Місто Ватикан є найменшою незалежною державою у світі, як з огляду на площу, так і з огляду на кількість населення. Крім безпосередньої території, ватиканській юрисдикції підлягають деякі об’єкти в Римі та поза містом, що мають екстра-територіальний статус. Ватикан має свій прапор та гімн, власну пошту та засоби суспільних комунікацій. Безпеку Папи та Ватикану запевнюють Корпус Швейцарської Гвардії та Корпус Жандармерії.
Особливим завданням Держави-Міста Ватикану, як вже було сказано, є забезпечувати суверенітет Апостольської Столиці, бути інструментом її незалежності від будь-якої іншої світської влади. Католицька Церква виконує місію проповідування євангельської істини у світі для спасіння усіх людей. Це служіння вона виконує як через різні помісні та місцеві Церкви, розсіяні в усьому світі, так і через свій центральний уряд, названий Апостольською Столицею (Святим Престолом), що складається з Папи Римського та Інституцій, які йому допомагають. Держава-Місто Ватикан, структури якої обмежені до найнеобхідніших для її існування, є резиденцією Папи Римського та засобом здійснення незалежності Католицької Церкви та Апостольської Столиці, що є суб’єктом міжнародного права. Варто згадати, що у період після ліквідації Папської області і до утворення Держави-Міста Ватикану в 1929 році, суверенітет Апостольської Столиці, як центру Католицької Церкви, був визнаний багатьма державами, і не лише католицькими.