Ці піднесені, повні натхнення слова, відразу підтвердились. Закінчення урочистості відкриття Радіо Ватикану завершилось Папським благословенням «Urbi et Orbi», набираючи справжнього значення цих слів: Святіший Отець благословив не тільки Вічне Місто Рим, але й також увесь світ.

І від тієї миті голос Ватиканського Радіо, випереджений позивними «Христос перемагає, Христос царює, Христос володіє», почав лунати по всьому світі, ніколи не замовкаючи. Отже, 12 лютого – це день народження Радіо Папи.

Але, розповідаючи про цю річницю, мусимо повернутись ще й до 1929 року, коли між італійською державою та Ватиканом були підписані «Латеранські Угоди». Тоді Ватикан, як суверенна держава, почав спорудження власної пошти, телефонної станції, електростанції та радіостанції.

У світі тоді існували тільки кілька діючих радіопередавачів, однак Папа Пій ХІ у пророчий спосіб зрозумів важливість та велике майбутнє радіозв’язку. Він доручив великому фізикові Марконі спорудити радіостанцію для Ватикану. Марконі радо прийняв доручення, поставивши одну, не дуже звичайну умову: він береться за цю справу, якщо не отримає жодної винагороди за свою роботу. Чи в наші часи знайдемо багато таких людей?!

На історичних фотографіях з відкриття Ватиканського радіо бачимо Папу Пія ХІ, поруч з ним Державного Секретаря, кардинала Євгенія Пачеллі, що стане наступним Папою Пієм ХІІ, та самого Ґульєльмо Марконі. Старовинний мікрофон, перед яким Папа Пій ХІ виголосив свою першу радіопроповідь, тепер зберігається в невеликому музеї Радіо Ватикану.

Слід зауважити, що перше технічне устаткування Радіо Ватикану, як на сучасний погляд, було дуже скромним: один радіопередавач потужністю 10 кіловат. Два роки після того Папа Пій ХІ поблагословить передавач для ультракоротких хвиль, а в 1937 році – новий передавач потужністю 25 кіловат.

Сам Папа Пій ХІ промовляв по радіо 27 разів. А Ватиканське Радіо тим часом поступово збільшувало свої передачі: спочатку воно звучало тільки латинською та італійською мовами, в 1939 році – п’ятьма, серед яких і українською, у 1940 році – вже десятьма.

Сьогодні голос Радіо Ватикану лине в діапазоні коротких, середніх, ультракоротких хвиль, мережею Інтернету та за допомогою супутникового зв’язку. Щоденно Ватиканське Радіо виходить в ефір на п’яти каналах, передачі ведуться 45-ма мовами і досягають майже сімдесяти годин на день.

На початках існування передачі Ватиканського Радіо були суто релігійного і наукового змісту: передавались церковні богослужіння, інформації про діяльність Апостольського Престолу і Католицької Церкви, періодично читався бюлетень Папської Академії Наук.

А сьогодні Ватиканське Радіо з’єднує осередок католицького світу з різними країнами земної кулі; дає змогу Вселенському Архієреєві – Верховному Пастиреві католицької Церкви, безпосередньо звертатись до всіх вірних світу; поширює слово і думку Папи; інформує про діяльність Апостольського Престолу; є відгомоном католицького життя у світі; об’являє світові погляди та вчення Церкви та, в загальному, поширює Христову Благовість.

Радіо Ватикан, як і кожна радіостанція світу – це не тільки передачі, хоч вони є й найважливішими, але й технічне устаткування, без якого вони не можуть вийти в ефір. Ми згадали скромненьке первісне устаткування, з яким Радіо Ватикан розпочало свою діяльність. Із скромними технічними спроможностями Радіо Ватикан розгортало свій невтомний і дуже важливий апостолят у важкі роки ІІ світової війни.

Після війни почало нормалізовуватись і життя Католицької Церкви у західному світі в той час, як східна Європа опинилась під комуністичним режимом і для католиків настав час багаторічних випробувань. Наближались два ювілеї – 5о–річчя священства тодішнього Папи Пія ХІІ та Святий, 1950 Рік. З цієї нагоди католики світу почали збирати фонди на поширення Ватиканського Радіо. Найперше відгукнулись голландські католики й подарували Папі радіопередавач на 100 кіловат.

У приготуванні до ІІ Ватиканського Собору пожвавився процес розбудови Радіо Ватикану. Тоді католики Австралії, США та Західної Німеччини дарують Папі Іванові ХХІІІ  2 передавачі на 100 і один на 250 кіловат.

Одночасно споруджувався і передавальний центр, відкритий у 1957 році Папою Пієм ХІІ. Він розташований на віддалі майже двадцяти кілометрів від Риму, в напрямі Браччанського озера й займає простір 440 гектарів. Тепер це цілий комплекс радіопередавачів різних потужностей від 100 до 500 кіловат. Завдяки уважному використовуванню та ремонтам, виконаним з почуттям відповідальності, ще й досі успішно діють радіопередавачі понад 50–річної давності! Радіопередавальна апаратура сполучена з системою напрямних та обертових антен, які належать до найбільших у світі. З цього передавального центру короткі хвилі Радіо Ватикану досягають усіх куточків земної кулі. Передачі Радіо Ватикану для Європи та Італії за допомогою складної мережі напрямних антен ведуться також і на середніх хвилях, а для Риму не бракує кількох каналів ультракоротких хвиль.

Дедалі густіша мережа місцевих радіостанцій приймає передачі Ватиканського Радіо за допомогою супутникового зв’язку. Радіо Ватикан користується для цього двома супутниками Інтельсат, а понад 700 місцевих радіостанцій світу ретранслюють у своїх регіонах програми Радіо Ватикану, прийняті з супутників.

Зрештою, важко точно окреслити, куди доходить голос Радіо Ватикану, бо передачі тепер доступні не тільки на коротких чи середніх хвилях, а також і в мережі Інтернету і загальна мережа радіостанцій, які транслюють ту чи іншу мовну програму, дуже широка. У багатьох країнах передачі Радіо Ватикану включені не тільки у місцеве, але й у державне радіомовлення.

Від Папи Павла VІ розпочались міжнародні подорожі Святішого Отця, які досягли апогею під час понтифікату Івана Павла ІІ. Радіо Ватикан завжди супроводило Папу під час цих візитів, розширюючи свої горизонти та міжнародні зв’язки.

Події планетарного значення, як Ювілей 2000 року, смерть Папи Івана Павла ІІ та вибір Венедикта ХVІ збільшили форми співпраці із ЗМІ усього світу.

2006 року, коли Ватиканське Радіо відзначало 75-річний ювілей, відбувся історичний візит Святішого Отця Венедикта ХVІ, а його слова признання та заохоти закарбувались у серцях працівників.

Зміст передач Радіо Ватикану найрізноманітніший. Очевидно, Ватиканське Радіо – це, насамперед, Радіо Папи. Отже, на першому місці – повчання і діяльність Святішого Отця і Апостольської Столиці, новини з життя католицького світу, бесіди, репортажі, коментарі на релігійні, історичні, культурні теми, інтерв’ю, катехитичні повчання, дискусії, музичні програми, дебати присвячені питанням сучасності, тощо.

Передачі різними мовами тривають коротко: переважна більшість з них 15–20 хвилин, лише деякі півгодинні. Потім вони повторюються протягом того самого чи наступного дня. У 34-ьох мовних редакціях, літургічному та музичному відділах Радіо Ватикану трудиться 355 працівників майже шістдесяти національностей – справжній багатомовний мікросвіт на служінні Папі та Вселенській Церкві. Більшість з них становлять миряни, чоловіки і жінки – понад 300 осіб. Священиків налічується біля сорока, а Сестер-монахинь 8.

Український голос вплетений в мозаїку Ватиканського Радіо вже від 1939 року. Тематика українських передач невід’ємна від того, чим є Радіо Ватикан, а це – Радіо Папи. Це програми, насамперед, релігійного змісту, а потім інформаційного й культурного – різноманіття інформацій про діяльність та повчання Папи й Апостольської Столиці, про життя Католицької Церкви у світі, передачі про події українського католицького життя, а крім того значне місце займають передачі релігійно-освітнього змісту: катехитичні, апологетичні, пояснення Святого Письма, віровчення, церковних традицій, питань віри й моралі, тощо.

Крім наших постійних тижневих рубрик, виходять в ефір новини з життя Католицької Церкви, розповіді про апостольські подорожі Папи, святкові програми, приурочені до церковних празників та визначних дат, бесіди, репортажі, хроніки, інтерв’ю, огляди, молитовні намірення, концерти духовної музики, відправи молебнів, акафістів тощо.

Техніка та місія: 80 років. Редакторська стаття о. Федеріко Ломбарді, ТІ, Директора Радіо Ватикану

«Мої винаходи є для того, щоб спасати людство, а не руйнувати його!», – цими словами винахідника радіозв’язку Ґульєльмо Марконі, розпочав свою щотижневу рубрику “Octava Dies”, якою відкривається підсумковий випуск новин з життя Церкви, приготований Ватиканським телецентром, його директор о. Федеріко Ломбарді, ТІ, який також очолює Ватиканське Радіо. «Той факт, що завдяки радіо можна було врятувати багато людей з великих кораблів, що зазнали аварії на морі, – додав він, – було одною з гуманітарних заслуг, визнаних за ним і він справедливо цим гордився».

«80 років тому Папа Пій XI урочисто відкрив Радіо Ватикану, створене саме Марконі, як новий засіб, призначений для місії Церкви. Можливо, небагато зі здійснених проектів Марконі могли настільки систематично ввести в дію ідеал вченого», – зазначає о. Ломбарді, додаючи: «Поширювати великі радіопослання Пап із закликом до миру у світі, важко випробовуваному війною чи відгомонами війни, як в часи Пія ХІ, Пія ХІІ та Івана ХХІІІ. Поширити сотні тисяч послань від родин в пошуках військовополонених та пропалих безвісті під час війни. Підтримувати та розраджувати народи та Церкви у різних кінцях світу, утиснені тоталітарними режимами. Підсилювати слова надії, скеровані до різних народів Папами, які здійснювали міжконтинентальні поїздки. Безперервно нагадувати про цінності духа, про актуальність Ісусового Євангелія, про будування справедливості та миру, про діалог між християнськими конфесіями, культурами, релігіями та народами

Якої ще кращої місії міг прагнути Марконі для свого винаходу? Сьогодні ми повинні і надалі вживати для цих завдань найновіші технології. Чи ми це робимо достатньо? Чи винаходи людського генія вживаються для спасіння людства, чи на його руйнування?»