У Великий Четвер Церква спогадує встановлення святих Тайн Священства та Євхаристії. Як і щороку, в цей день вранці, в базиліці святого Петра у Ватикані Папа Венедикт ХVІ очолив відправу Божественної Літургії, в якій, як знак єдності між Папою - Пастирем Вселенської Церкви, та співбратами у священстві брали участь кардинали, єпископи та біля 1600 священиків, присутніх у Римі. З УГКЦ в цьому Богослужінні прийняв участь єпископ Іриней Білик, канонік папської базиліки Santa Maria Maggiore.

Як в Римо-Католицькій, так і в Греко-Католицькій Церкві цього дня під час Святої Літургії єпископи посвячують святе миро, призначене для уділення Святих Тайн Хрещення, Миропомазання та Оливопомазання. У Богослужінні, яке очолював Святіший Отець, брали участь катехумени, які мають бути охрещені під час Богослужіння у ніч Пасхи; хворі, яким буде уділене Оливопомазання та чотири диякони, які приймуть Священичі свячення. Під час цього Богослужіння священики відновили свої священичі присяги.

У своїй проповіді Святіший Отець нагадав, що в Таїнствах Господь говорить з нами через елементи творіння. Таким чином, можна відчути єдність між творінням і спокутою. Таїнства висловлюють матеріальний аспект нашої віри, яка зачіпає тіло і душу, всю людину. Хліб і вино - це плоди землі та праці людської. Господь вибрав їх як носіїв Своєї присутності. Єлей же символізує Святий Дух і в той же час говорить про Христа (слово «Христос», тобто «Месія», означає «Помазаник»). Людська природа Ісуса через єдність Сина з Отцем перебуває у спілкуванні зі Святим Духом і, таким чином, є помазаною унікальним чином і наповненою Святим Духом. «А Христос, в Свою чергу, дає можливість нашій людській природі отримати дар Святого Духа, і тому ми, -підкреслив Папа, - звемося «християнами», тобто «помазані»; люди, що належать до Христа і через цю приналежність причетні до Його помазання і Святому Духу». Бенедикт XVI також нагадав слова Св. Ігнатія Богоносця, єпископа Антиохійського: «Я хочу не тільки називатися християнином, а й бути ним». Нехай же ці освячені єлеї, - сказав Папа, - нагадають всім віруючим про борг, який мають всі християни, і хай допоможе нам Бог не тільки називатися християнами, але і бути ними».

Під час сьогоднішньої Літургії освячуються 3 типи єлеїв, які виражають три основних виміри християнської сутності. Перший - це єлей катехуменів. Саме ним Христос і Св. Дух вперше освячують людину і наближають її до Себе. Цей тип помазання відбувається ще до хрещення, і воно проводиться над людьми, які тільки шукають Бога і стали на шлях пошуку Всевишнього. «Єлей катехуменів, - наголосив Папа, - каже нам, що не тільки люди шукають Бога, але й Сам Бог шукає нас. Той факт, що Він став людиною, і зійшов у безодню людського існування, аж до смертельної темряви, показує нам, наскільки Бог любить людину, Своє творіння».

Потім є олива на помазання хворих. Перед нашим поглядом з'являється величезна кількість стражденних: страждають від голоду і спраги, жертви насильства на всіх континентах, інваліди, переслідувані і зневажені, люди з скорботним серцем. У Євангелії від Луки сказано, що Ісус, відправляючи перший раз Своїх учнів на місію, «і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати» (Лк 9,2). З самого початку Ісус доручив Церкві зціляти хворих. «Звичайно, - нагадав Бенедикт XVI, - головне завдання Церкви полягає у проголошенні Царства Божого, але саме це проголошення веде до зцілення». Словам Папи вторить пророк Ісая, який сказав: «Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем» (Іс 61,1). Проголошення Царства Божого, безмежної доброти Бога повинно в першу чергу зцілювати страждаючі серця людей. Потім Святіший Отець навів приклад деяких видатних осіб, які належать до різних соціальних верств і релігійних конфесій, які присвятили своє життя турботі про стражденних: Вінченцо де Паолі, Єлизавета Угорська, свята Луїза де Марі і як дон Каміло де Лелліс, Мати Тереза.

Третім єлеєм є миро, яким освячують царів і священнослужителів. У Церкві воно використовується, головним чином, під час Миропомазання і Священного висвячування. Ще пророк Ісая передав у своїй книзі обіцянку Бога, дану Його обраному народу: «Ви ж будете зватися Господніми священиками; слугами Бога нашого вас будуть величати» (Іс 61,6). Хрещення і Миропомазання символізують прийняття людини в Божий народ, в народ священнослужителів для всього світу, яким є християни. Вони покликані робити присутність Бога видимим для світу, свідчити про існування Бога-Отця і приводити до Нього. «Але чи справді ми є святилищем Бога для світу і в світі? - Задався таким питанням Бенедикт XVI, - чи не ми грішимо невір'ям і віддаленням від Бога? Хіба не правда, що основні християнські країни Європи втомилися від своєї віри, своєї історії та культури і більше не бажають вірити в Ісуса Христа? Тому, - сказав Папа, - у нас є причина кричати до Бога: «Не дозволь нам перетворитися в ненарод! Зроби так, щоб ми Тебе знову визнали!»

Потім Бенедикт XVI нагадав про майбутню беатифікацію Івана Павла II, цього великого свідка Бога та Ісуса Христа нашого часу, за якого ми можемо дякувати Творцеві.

У Великий Четвер, надвечір, у Римо Католицькій Церкві відправляється Богослужіння "На Господній вечері", під час якої згадується встановлення Пресвятої Євхаристії. Цією відправою розпочинається Пасхальне Тридення.  О 17:30 римського часу у Папській латеранській базиліці святого Івана, що є катедральним храмом римської дієцезії, Святіший Отець Венедикт ХVІ відслужив Богослужіння "На Господній вечері", під час якого згадується встановлення Пресвятої Євхаристії. Під час відправи, наслідуючи Христа під час Тайної Вечері, Святіший Отець виконав зворушливий обряд – власноручно вмив ноги дванадцятьом священикам, як жест, що висловлює братерську любов, яка виявляє Христовий наказ «бути на служінні братам».

Було проведено збірку, яка цього року призначена для допомоги постраждалим від землетрусу та цунамі в Японії.

А у східних Церквах візантійської традиції у Великий Четвер вранці вірні сповідались і причащались на Службі Божій Василія Великого, в якій особливо згадується Тайна Вечеря – установлення Пресвятої Євхаристії.

А ввечері, коли сонце схилилося над обрієм, вірні поспішили до храму на відправу Утрені Страстей Господніх з читанням 12-ьох Євангелій про Христові страждання, про засуд, про страсну дорогу на Голгофу, розп'яття і смерть. Після Утрені Страстей дзвони замовкають аж до Воскресної утрені, а вірні мовчки розходяться по домах, роздумуючи над великим таїнством Відкуплення людського роду.