Організаторами заходу стали Міністерство культури України, Міністерство освіти і науки та молоді і спорту України, Державна служба з питань національної культурної спадщини, Національний заповідник «Давній Галич», Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника.

Пленарне засідання конференції розпочалося з привітання Олександра  Береговського  -  генерального директора-наукового керівника Національного заповідника «Давній Галич», дійсного члена ІСOMOS, заслуженого працівника культури України. До благословення роботи конференції було запрошено представників трьох конфесій, які здійснюють душпастирську діяльність на терені Галича. Благословення науковцям уділили декан УГКЦ о. Василь Завірач, декан УАПЦ о. Іван Кузь та декан РКЦ о. Віктор Антонюк.

Урочиста частина засідання конференції розпочалася з привітань, які надійшли на адресу її оргкомітету. Було прочитано вітання від Міністра культури України Михайла Кулиняка та Посла України при Святому Престолі Тетяни Іжевської. Також, зачитано вітання від одного зі співосновників наукового проекту «Україна – Ватикан» , каноніка римської папської базиліки Санта Марія Маджоре владики Іринея Білика, ЧСВВ. У привітах представників влади та духовенства наголошено на важливості проведення конференції у сучасному періоді, акцентовано на тому, що Україна є однією з найдавніших християнських держав Європи.

На пленарному засіданні виступили: кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи Семен Побуцький («Конституція України та участь українських церков у президентських виборах 2010 року»); доктор філософських наук,  професор,  проректор  Університету банківської справи НБУ, Посол України при Святому Престолі (2004-2006рр.) Григорій  Хоружий  («Конкордати як міжнародно-правові угоди Святого Престолу»; доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України Петро Яроцький («Євроінтеграція чи єврорехристиянізація (або ж синтез секулярного і сакрального»); доктор історичних наук, професор Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Елла Бистрицька («Радянсько-ватиканське протистояння 1943-1948 рр. як чинник активізації боротьби з католиками східного і латинського обрядів в СРСР та країнах Східної Європи»); доктор богослов'я, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри релігієзнавства і теології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Святослав Кияк («Проблеми державно-церковних взаємин в Україні в контексті ІІ Ватиканського собору»).

Після завершення пленарного засідання відбулася прес-конференція організаторів конференції для ЗМІ області. Питання журналістів стосувалися взаємодії церкви та держави щодо виховання молоді, рехристиянізації Європи, збереження пам’яток релігійного життя.

Більш ширше проблематика конференції обговорювалася на пленарних засіданнях наукових секцій. Науковці були згуртовані в трьох секціях, кожна з яких передбачала розгляд певних питань. Секція №1 розглядала питання «Релігійні процеси в об’єднаній Європі»; секція №2 – «Європейські моделі державно-церковних відносин. Конкордати як одна з форм унормування (регуляції) взаємин між Церквою та Державою. Вплив глобалізації на державно-церковні відносини: український контекст»; секція №3 – «Ватикан і державно-церковні та церковно-етнічні процеси в Україні: історія, сучасний стан і перспективи. Ідеологічні засади україно-ватиканських відносин».

Підсумки роботи конференції було озвучено на спільному засіданні учасників усіх секцій. За результатами обговорення ухвалено резолюцію V Міжнародної наукової конференції «Україна - Ватикан: державно-церковні відносини в контексті досвіду об'єднаної Європи». Даний документ говорить: «Ми, учасники Міжнародної наукової конференції «Україна - Ватикан: державно-церковні відносини в контексті досвіду об'єднаної Європи», організованої з ініціативи Національного заповідника «Давній Галич» та кафедри релігієзнавства і теології філософського факультету Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, констатуємо:

-сьогодні у багатьох країнах Європи і колишнього СРСР відбуваються процеси згортання демократії та дехристиянізації;

-стурбованість християнських церков, а також Папи Римського цими процесами і його заклики до рехристиянізації Європи.

Підкреслюємо:

- необхідність подальшого поглибленого наукового розгляду державно-церковних взаємин в Україні у контексті об'єднаної Європи з метою врахування Україною європейського досвіду побудови нової моделі державно-церковних взаємин.

Закликаємо і рекомендуємо:

а) науковцям України продовжити роботу по подоланню поширених стереотипів стосовно місця Ватикану в українському суспільстві та утвердженні історичної правди про відносини двох держав. Для цього рекомендується організувати та провести VI Міжнародну конференцію з циклу «Україна і Ватикан» в одному з провідних наукових та церковних
обласних центрів східних областей України;

б) світській владі та вищому духовенству усіх конфесій України на основі вивчення європейських моделей державно-церковних відносин вибудувати прийнятну для українських реалій модель цих стосунків;

в) організаторам та учасникам конференції звернутися до церковних ієрархів із вимогою припинити в Україні міжконфесійне протистояння та комерціалізацію церков і посилити їх вплив на формування християнської духовності та моралі українців;

г) владі всіх рівнів при вирішенні релігійно-політичних питань враховувати історико-релігійні та етнокультурні особливості регіонів України;

д) науковцям Національного заповідника «Давній Галич» окреслити спектр наукових релігієзнавчих проблем україно-ватиканських відносин у державно-церковному контексті західних етнографічних областей України, продовжити роботу по дослідженню цих проблем у загальноукраїнському контексті та контексті україно-ватиканських відносин у співпраці з кафедрою релігієзнавства і теології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника та з іншими науково-дослідними установами України;

є) з метою створення у Галичі умов для розвитку релігієзнавчого туризму генеральній дирекції Національного заповідника «Давній Галич» звернутися до Міністерства культури України з клопотанням про фінансування консервації та музеєфікації пам'яток церковно-археологічної спадщини Галича згідно з Генеральним планом розвитку Національного заповідника «Давній Галич», а також про фінансування роботи Постійно діючої комплексної науково-дослідної експедиції Заповідника;

є) колективу Національного заповідника «Давній Галич», науковій громадськості та представникам церков продовжити роботу зі створення Музею історії Церкви у Галичині;

ж) Івано-Франківській єпархії УГКЦ долучитися до створення музею-садиби Рудольфа Моха - священика, громадсько-політичного діяча, послідовника Руської Трійці та спільно з Національним заповідником «Давній Галич» у 2016 році відкрити даний музей, приурочивши цю подію 200-річчю від дня народження Р. Моха.

з) беручи до уваги лист Міністерства закордонних справ України Національному заповіднику «Давній Галич» №203/19-800-909 від 15.05.2011 року щодо факсимільного перевидання       Галицького Євангелія, Національному заповіднику «Давній Галич» звернутися до Національного реставраційного центру України при Міністерстві культури України з
клопотанням про реставрацію Галицького Євангелія;

і) Національному заповіднику «Давній Галич» згідно листа № 320/10 від 26.04. 2011 року Державного історичного музею у Москві, який адресований Посольству України в Російській Федерації, укласти угоду з цим музеєм про отримання цифрової фотокопії Галицького Євангелія для його факсимільного перевидання».

Генеральна дирекція Національного заповідника «Давній Галич» видала перший зошит наукових доповідей V Міжнародної конференції. Видання на 450-ти сторінках поміщує більше 80 доповідей науковців. Другий зошит доповідей буде видано до вересня 2011 р.

У роботі конференції прийняли участь науковці з Києва, Галича, Івано-Франківська, Тернополя, Львова та інших міст, - загалом, близько 50 осіб.

Завершенням конференції стали товариські зустрічі, які сприяли налагодженню контактів між науковими закладами різних регіонів України, обміну досвідом та інформацією про здійснювані проекти. Наступну – VI Міжнародну конференцію заплановано провести у 2012 р. Місцем проведення, ймовірно, стане м. Харків.