«Дорогі брати й сестри, я дуже радий, що можу сьогодні зустрітися з вами на цій площі у Кастель Ґандольфо та повернутися до загальних аудієнцій, перерваних у липні», – цими словами папа Венедикт XVI звернувся до декількох тисяч вірних, які 3 серпня 2011 р. вщент заповнили площу перед головним в’їздом до літньої резиденції Вселенських Архієреїв. Саме тут, після місячної перерви, відбулася чергова загальна аудієнція. Папа пригадав, що перед літнім відпочинком він розпочав тематичний цикл повчань, присвячений молитві і тепер хоче повернутися до нього, але в дещо відмінний спосіб. «Не віддаляючись від цієї тематики, – сказав він, – протягом цього місяця я б хотів звернути увагу на деякі аспекти духовного та конкретного характеру, які мені здаються дуже корисними не лише для тих, які в одній частині світу переживають період літніх відпусток, як от ми, але й для всіх тих, хто зайнятий щоденною працею».

Папа зазначив, що коли приходить час перерви у нашій щоденній діяльності, особливо під час відпусток, ми часто беремо до рук книгу, яку прагнемо прочитати. «Кожен з нас, – сказав він, – потребує часу та простору для призадуми, медитації, спокою... І дякувати Богу, що так є! У дійсності, ця потреба пригадує нам, що ми створені не лише для того, щоб працювати, але й для того, щоб думати, роздумувати чи просто думками й серцем зануритися а розповідь, в історію, з якою ототожнюємося, в якій певним чином “губимося”, щоб пізніше віднайтися збагаченими».

Цілком природнім є те, що книги, за які беремося під час вакацій, є чимось легким. Однак, деякі люди, особливо ті, які мають дещо більше вільного часу, постановляють прочитати щось серйозного. «Отож, – сказав Венедикт XVI, – хочу зробити пропозицію: чому б не відкрити для себе деякі Біблійні Книги, які, зазвичай, є невідомими. Або ті, з яких ми чули якийсь уривок під час Літургії, але ніколи не прочитали повністю?»

Папа з жалем відзначив, що багато християн ніколи не читають Біблію, мають про неї обмежені або поверхові знання. Він зазначив, що сама назва «Біблія» означає збірку книг, свого роду бібліотеку, сформовану протягом століть. І деякі з цих книг залишаються практично невідомими для більшості людей, навіть і добрих християн. Деякі книги, – розповів Святіший Отець, – є короткими, як от Книга Товії, що розповідає про значення сім’ї та подружжя, Книга Естер, у якій єврейська цариця завдяки вірі та молитві рятує народ від знищення, або Книга Рут, яка розповідає про чужинку, що пізнала Бога та досвідчила дію Божого провидіння. «Ці короткі Книги можна прочитати за годину», – зазначив Венедикт XVI, додаючи, що складнішими та справжніми шедеврами є Книга Йова, яка трактує велику проблему невинного страждання, Книга Проповідника, що вражає актуальністю, з якою ставить під сумнів сенс життя та світу, Пісня Пісень – чудова поема про людську любов. «Як бачите, – вів далі Папа, – це все Книги Старого Завіту. А Новий? Очевидно, Новий Завіт більш знаний, але варто для себе відкрити прекрасність не відриваючись прочитати всю Євангелію».