12 жовтня група паломників з м.Шауляй разом зі своїм єпископом Євгенієм Бартуліусом взяли участь у загальній аудієнції у Ватикані, де Папа Бенедикт XVI привітав литовських прочан їхньою мовою. Після обіду литовські паломники відвідали Папську Базиліку Санта Марія Маджоре, де прийняли участь в Божественній Літургії за участю владики Іринея Білика та його давнього приятеля єпископа Євгенія Бартуліуса, який з великою пошаною і підтримкою відноситься до українських греко-католиків, які проживають на території його дієцезії.

Гора Хрестів — католицька святиня в Литві, місце паломництва. Розташована в 12 кілометрах від міста Шяуляй по дорозі Вільнюс—Рига. Представляє собою пагорб, на якому встановлена безліч хрестів, загальне їх число складає приблизно п'ятдесят тисяч.

Не зважаючи на зовнішню схожість, Гора Хрестів не є цвинтарем. За народним повір'ям, тому, хто залишить на Горі хрестів хрест, сприятиме успіх. В даний час на Горі хрестів можна знайти хрести будь-яких видів: від величезних дерев'яних хрестів заввишки до декількох метрів, до натільних хрестиків, кетягами яких обвішані більші хрести. Одне розп'яття було встановлене Папою Римським Іоанном Павлом II під час його візиту до Литви 7 вересня 1993 року. Цей жест зробив Гору Хрестів відомою у всьому католицькому світі, що привело до значного збільшення відвідуючих гору паломників і туристів. Зараз на горі встановлюють хрести не тільки католики, але і представники інших християнських конфесій. Крім того, недавно тут з'явився священний символ іншої, нехристиянської релігії — на одному з почесних місць був встановлений позолочений іудейський шестигранник.

Ні про час появи Гори хрестів, ні про причини її виникнення не можна нічого сказати з точністю. Деякі дослідники вважають, що до хрещення Литви (це відбулося дуже пізно за європейськими мірками, тільки в XIV столітті) на цьому пагорбі знаходилося язичницьке капище. Після хрещення серед литовців довгий час продовжували існувати пережитки язичництва, що часто зливалися з католицькими постулатами, таким чином виникла своєрідна «народна релігія». Одним з прикладів такого змішення язичницьких і католицьких обрядів стала традиція установки католицьких хрестів на колишньому місці язичницьких обрядів. Якщо ця версія відповідає дійсності, то Гора Хрестів є ровесницею литовського католицтва. Непрямим підтвердженням цієї версії є той факт, що різьблений орнамент традиційних литовських хрестів має дуже мало спільного з християнською символікою, проте дуже багато — із символікою язичницького культу (зокрема, зображення Сонця і багато інших мотивів).

За іншою версією, Гора Хрестів виникла значно пізніше — хрести були встановлені на честь литовців, полеглих в жорстоко пригніченому царськими властями Російській Імперії повстанні 1831 року.

Окрім спроб наукового пояснення виникнення Гори Хрестів, існує безліч легенд, що по-своєму пояснюють її виникнення. За однією з них, колись на пагорбі стояв католицький монастир, що раптово пішов під землю за невідомими причинами. Потім у одного з жителів навколишніх сіл невиліковно захворіла дочка. Ніщо не допомагало, і тоді отець вирішив встановити на намоленому місці хрест. І тоді відбулося диво — дитина видужала. Чутка про чудодійне місце поширилася всією Литвою, люди стали приходити і залишати на горі на щастя хрести. Так, відповідно до народної легенди, і народилася Гора Хрестів.