Єпископ привітав нашим традиційним Різдвяним привітанням: «Христос Рождається!» усіх присутніх українських прочан, як також італійських і інших гостей, які завітали на наше Богослужіння. Владика наголосив, що наша Церква традиційно після великого свята вшановує пам'ять тих осіб, які виконували головну роль в подіях свята. У Христовому Різдві на першому місці, біля Христа бачимо Пресвяту Богородицю. Отож, уже в перших віках вірні разом збиралися наступного дня після Христового Різдва, щоб подякувати Пречистій Діві Марії за те, що дала нам Спасителя та віддати їй глибоку шану, як Божій Матері. Від цього зібрання вірних і саме свято називають зібранням, Собором. Отож і ми сьогодні в цій Папській базиліці, побудованій в честь Пресвятої Богородиці, прибули до Її храму щоб возвеличити нашими колядками разом з новонародженим Дитятком Ісусом Його Пресвяту Матір, поклонитися Його яслам, які перебувають в цій Базиліці, і в яких понад 2000 років тому спочивало це Боже і людське Немовля і сьогодні невидимо тут перебуває між нами, Якого ми тут адоруємо, нашими співаючими серцями, як колись Мати Божа і святий Йосиф. Владика наголосив, що Пресвята Родина в часі випробувань, яких вони зазнавали впродовж всього життя, як в часі пошуку місця на ночівлю у Вифлеємі та коли змушені були рятувати Дитятко втечею в Єгипет, та і в чужому краю також змушені були шукати пристановища і засобів для життя, та і в пізніших роках виховання малого Ісуса, але завжди з безмежним довір’ям відносилися до Небесного Отця і без нарікань переносили всі труднощі. Наші заробітчани часто перебувають в умовах, подібних до Пресвятої Родини в пошуках пристановища і засобів для життя.

На завершення Літургії Владика побажав, щоб Пресвята Родина була для наших родин покровом і захистом та взірцем до наслідування, щоб наші родини, які є основою українського суспільства, відзначалися миром, любов’ю і злагодою та виховували дітей в любові до Бога, Церкви і України.