На початку кожного року Вселенський Архієрей зустрічається з дипломатичним корпусом, акредитованим при Апостольській Столиці, щоб обмінятися взаємними побажаннями та розглянути актуальний стан міжнародних стосунків. Така зустріч є також відображенням ролі Церкви та Апостольської Столиці у міжнародній спільноті. До 178-ми країн, з якими Святий Престол підтримує двосторонні стосунки, 2011року приєдналась також і Малайзія. Ватикан підтримує дипломатичні стосунки також і з Європейським Союзом та Суверенним Мальтійським Орденом. Апостольська Столиця підтримує стосунки теж і з Організацією визволення Палестини та бере участь у різних міжнародних організаціях, таких як ООН, ЮНЕСКО, ФАО, ОБСЄ та інших.

Двобічні стосунки між Святим Престолом та Україною встановлено 08 лютого 1992 року. Теперішнім Папським Нунцієм в Україні є архієпископ Томас Едвард Ґалліксон, а Надзвичайним та повноважним Послом України у Ватикані – пані Тетяна Іжевська

У понеділок 9 січня 2012 року члени дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, зібрались в Апостольському палаці Ватикану, в залі Реджіо, щоб обмінятись з Папою новорічними привітаннями. Папу привітав Декан Дипломатичного Корпусу, посол Гондурасу Алесандро Еміліо Вальядарес Ланса та віце-Декан, посол Князівства Монако Жан-Клод Мішель.

У словах Вселенського Архієрея до послів, виголошених французькою мовою, знайшли відгук всі найважливіші теми сучасного міжнародного становища, як: кризисна економічна та фінансова ситуація; життєві невпевненості, з якими зустрічаються молоді люди, зокрема на півночі Африки та на Близькому Сході. Венедикт ХVІ наголосив на темі цьогорічного Послання з нагоди Всесвітнього Дня миру, тема якого звучить: «Виховувати молодь до справедливості і миру», підкреслюючи роль сім’ї, як фундаментальної клітини кожного суспільства та виховних інституцій, серед яких велике значення мають церковні заклади. Вселенський Архієрей окремо наголосив також і на ролі релігійної свободи та пошани до сотвореного Богом світу.

"Світ темний там, де його не просвітлює Боже світло",- від цього переконання виходив Папа в своїх роздумах, звертаючись до дипломатичного корпусу. Папа визнав, що "нинішня ситуація, на жаль, відзначена глибокою недугою" і підкреслив, що глобальна фінансово-економічна криза вдарила по країнах, що розвиваються не менше, ніж по розвинених, де багато молоді. Люди відчувають себе сьогодні "розгубленими і розчарованими у своїх прагненнях ". Звідси заклик Папи, не впадати у відчай, але "рішуче перебудувати наш шлях".

"Криза, - підкреслив Папа, - може і повинна змусити всіх замислитися про людське життя і важливості її етичного виміру, перш ніж говорити про механізми, що регулюють економічне життя". Потрібні "нові правила, щоб забезпечити кожному можливість жити в гідних умовах". Потім Папа згадав про Північ Африки та Близький Схід, де молодь стала початківцем руху "арабська весна". "Початковий оптимізм", - сказав він - поступився місцем "визнання труднощів цього моменту переходу влади та змін". Папа зазначив, що для продовження розпочатого шляху необхідне визнання невід'ємного достоїнства людини. Крім того, Святіший Отець закликав міжнародне співтовариство "до діалогу з авторами йдучих процесів, не забуваючи про інтереси народів" і з перспективою будівництва в цих країнах стабільних та мирних співтовариств.

Папа висловив глибоку стурбованість з приводу насильства в Сирії, де він закликав до "якнайшвидшого припинення кровопролиття і початку конструктивного діалогу між сторонами" у присутності "незалежних спостерігачів". Потім він з тривогою нагадав про "загострення насильства в Нігерії", про недавні замахи в Іраку, про напругу і зіткненнях в Південному Судані, в Кот-Д’івуар, в Сомалі та в регіоні Великих Озер. Говорячи потім про Близький Схід Папа висловив надію на поновлення мирного процесу на Святій Землі, високо оцінивши ініціативу до діалогу Королівства Йорданії. Палестинці та ізраїльтяни, - сказав він, - повинні прийняти "мужні й далекоглядні рішення на користь миру". Папа приділив особливу увагу також дотриманню свободи віросповідання, яка, підкреслив він, "є першим з прав людини, оскільки вона виражає сутність людини". Занадто часто, з гіркотою зазначив Папа, це право "обмежується або навіть глумляться над ним".

"Чимало таких держав, - констатував Папа, - в яких християни позбавлені основних прав і викинуті на узбіччя суспільного життя", "в інших вони піддаються лютим атакам проти їх церков і жител". І "змушені покидати країни, в творення яких вони внесли свій внесок". Папа з хвилюванням вшанував пам'ять пакистанського міністра Шахбаз Бхатті, чия "невпинна боротьба за права меншин, - підкреслив Святіший Отець, - завершилася трагічною смертю". І, нагадавши про зустріч в Ассізі в жовтні минулого року, він знову рішуче осудив "тероризм на релігійному ґрунті". Потім Папа присвятив важливу частину своєї промови вихованню молоді в дусі миру, підкресливши насамперед важливість сім'ї для цього завдання. Папа заявив, що "політики, які завдають шкоду сім'ї, загрожують гідності людини і майбутньому людства". Аналогічним чином, за його словами, виступають проти виховання молоді такі "заходи, які не тільки дозволяють, але іноді навіть сприяють абортам з міркувань зручності або по сумнівних медичних причинах". Папа високо оцінив рішення Суду Європейського Союзу, який заборонив патентування ембріональних стовбурових клітин, а також резолюцію парламентської Асамблеї Ради Європи, в якій засуджується пренатальний відбір, коли життя не народженої ще дитини залежить від вироку лікарів чи примхи батьків. Обнадійливою ознакою, продовжив Папа, є рішення Європейського суду з прав людини на користь присутності Розп'яття в італійських школах. І саме Італія, з нагоди 150-ї річниці об'єднання країни, стала об'єктом особливої уваги Папи:

"Відносини між Святим Престолом і італійською державою, - підкреслив Венедикт XVI, - пройшли через важкі часи після об'єднання", але з плином часу "взяли гору згода і взаємна готовність до співпраці" заради загального блага. Папа висловив надію, що Італія "буде і надалі сприяти збалансованим відносинам між Церквою і Державою", які є добрим прикладом для інших країн. У заключній частині своєї промови Папа нагадав про важливість дбайливого ставлення до створеної природи також у світлі недавніх екологічних катастроф, таких, як на АЕС Фукусіма. "Захист навколишнього середовища, - зазначив він, - спільні зусилля в боротьбі з бідністю та зміною клімату" є важливими сферами для сприяння всебічному розвитку людини ".

На закінчення Венедикт ХVІ вказав, що Апостольська Столиця вносить свій вклад у міжнародну спільноту, згідно з подвійною вказівкою ІІ Ватиканського Собору, який цього року відзначатиме 50-ту річницю, а саме: «Звіщати найвище покликання людини і присутності в ній Божого зерна, а також пропонувати людству щиру співпрацю, яка впроваджує загальне братерство, що відповідає цьому покликанню».