ЙОРДАНСЬКЕ ВОДОСВЯТТЯ
ІСТОРІЯ ВЕЛИКОГО ВОДОСВЯТТЯ
Східна Церква знає мале й велике освячення води. Мале освячення буває першого серпня, у свято Переполовення, у свято храму та при інших нагодах. У Греції є давній звичай освячувати воду малим освяченням кожного місяця.
Велике, або Йорданське водосвяття буває тільки два рази в році: у надвечір’я і на свято Господнього Богоявлення. У перших сторіччях перед великими святами, такими як Пасха, Зіслання Святого Духа чи Богоявлення відбувалося урочисте хрещення оглашенних. З ним було пов'язане освячення води. Деякі історики вважають, що велике водосвяття в надвечір’я свята Богоявлення первісно стосувалося не Христового хрещення, а тільки хрещення оглашенних. Це можна зрозуміти з першої молитви Йорданського водосвяття, яка є однаковою з молитвою освячення води при хрещенні.
Перші чотири століття не дають ясних свідчень про час, коли відбувалося Богоявлінське освячення води. Святий Іван Золотоустий у своїй проповіді на свято Богоявлення говорить про водосвяття опівночі, "бо цього дня, — каже він, — хрестився Христос і освятив природу води". З V ст. освячення води скрізь відбувається в надвечір’я Богоявлення. Історики Георгій Кедрин (XII ст. ) та Теодор Чтець свідчать, що патріярх Петро, сучасник цісаря Зенона (474-491), перший запровадив звичай відбувати водосвяття під вечір у надвечір’я Богоявлення.
У першому тисячолітті у Східній Церкві в практиці було тільки одне Йорданське водосвяття, а саме, у надвечір’я свята. Давні грецькі типікони й пам'ятки свідчать тільки про одне водосвяття. У грецькому типіконі Синайської бібліотеки з XII ст. засвідчено освячення води тільки в надвечір’я, а про водосвяття в дні свята сказано: "А після утрені нема другого освячення води". У типіконі патріяршої бібліотеки в Єрусалимі XIV сторіччя сказано: "Треба вам і це знати, що в типіку Великої Церкви (тобто царгородської) приписане одне водосвяття, а саме, в навечір'я. Також типіки Студійського монастиря і Єрусалима приписують одне водосвяття, бо Христос тільки один раз хрестився, а не два рази".
ЙОРДАНСЬКА ВОДА — ВЕЛИКА СВЯТІСТЬ
Від найдавніших часів Східна Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість та приписує їй чудодійну силу для душі й тіла. Святий Іван Золотоустий у проповіді на свято Богоявлення каже: "У це свято опівночі всі, зачерпнувши води, приносять її додому і зберігають увесь рік... І діється дивне явище: та вода у своїй істоті не псується від довготи часу, але зачерпнута сьогодні, вона через цілий рік, а часто і два і три роки зостається незіпсована і свіжа. І по такім довгім часі вона така, як і вода, щойно взята з джерела". Грецька Церква для йорданської води має назву велика "агіязма", тобто велика святість.
Колись давно у Церкві був звичай давати пити йорданську воду тим, кого через якусь провину не допущено до святого причастя. Наш народ ставився до йорданської води з такою великою набожністю, що аж до її освячення зберігав строгий піст і приймав її натще, наче причащаючись. Наші вірні кропили йорданською водою всі свої будинки й ціле обійстя, щоб відігнати від свого господарства всяку нечисту силу. І сьогодні вони радо вітають у своїх домах священика, який щорічно благословить і освячує їх і їхні доми йорданською водою.
Віру нашої Східної Церкви в силу і благословення йорданської води найкраще віддзеркалює зміст молитов та обрядів великого водосвяття. У тих молитвах багато разів призиваємо Святого Духа, щоб Він зійшов, очистив і освятив воду та надав їй лікувальної сили з користю для душі й тіла. Велика єктенія під час освячення води має аж 26 прохань, де є такі слова: "Щоб освятилися води ці силою, діянням і зішестям Святого Духа"; "Щоб на води ці сходило очищальне діяння пресущної Тройці"; "Щоб була їм дарована благодать ізбавлення, благословення Йорданове, силою і діянням і зішестям Святого Духа"; "Щоб ми просвітилися просвіченням розуму і благочестя зішестям Святого Духа"; "Щоб вода ця стала даром освячення, ізбавленням від гріхів, на зцілення душі і тіла, і на всяку особливу користь"; "Щоб була вона на очищення душ і тілес усім, що з вірою черпають і причащаються нею".
Після водосвяття священик благословить людей свяченою водою. У нашого народу був гарний звичай, за яким на ріці, де відбувалося освячення води, ставили хрест з льоду.
Гарні за своїм глибоким змістом молитви йорданського водосвяття величають Пресвяту Трійцю і просять Святого Духа, щоб зійшов і сам освятив воду. Тут підкреслюється значення, сила та святість йорданського водосвяття. Ось дещо з тих молитов: "Днесь йорданські води перетворюються на цілющі Господнім пришестям... Днесь людські гріхи йорданськими водами обмиваються. Днесь рай відкривається людям і сонце правди осяюється нам... Днесь ми ізбавилися від давнього ридання і, як новий Ізраїль, спаслися. Днесь ми від тьми визволилися і світлом богорозуміння озорюємося... Днесь світлом просвічується все створіння... Сам, отже, чоловіколюбче Царю, прийди і нині зішестям Святого Твого Духа, і освяти воду оцю. І дай їй благодать ізбавлення, благословення Йорданове, сотвори її джерелом нетління, даром освячення, розрішенням гріхів, зціленням недуг, погубною для демонів, для супротивних сил неприступною, ангельської сили сповненою, щоб усі, що черпають і причащаються, мали її на освячення душ і тілес, на зцілення від терпінь, на освячення домів, і на всякий особливий пожиток... І подай усім, що доторкаються до неї і причащаються, і помазуються нею, освячення, здоров’я, очищення і благословення".
(За матеріалами Ю.Катрія «Пізнай свій обряд»)