27 січня 2012 року в Римському Папському Східному Інституті відбувся захист докторської дисертації о. Марія Маринюка, ЧСВВ на тему: «УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В БРАЗИЛІЇ. Від «відмінностей» до єдності в різноманітності. Модель Церкви повсталої після Добромильської Реформи».

Серед присутніх були: вл. Діонісій Ляхович, ЧСВВ, вл. Іриней Білик, ЧСВВ, Протоархимандрит о. Василій Ковбич, ЧСВВ разом з василіянською братією що навчається, або виконує різне служіння при Головній Управі Василіянського Чину в Римі, Ректори Українських Колегій Риму, Головна Настоятелька Згромадження Сестер Служебниць Сестра Тереса Анна Слота, СНДМ, разом зі співсестрами, Сестри катехитки святої Анни, Сестри василіянки і численні гості з України, Бразилії та Італії.

Згідно правил захисту докторських дисертацій, спочатку відбулося представлення отцем дисертантом теми, мотиву, методики та змісту праці, яку о. Маріо присвятив Українській Греко-Католицькій Церкві в Бразилії. Оригінальність наукової роботи проявляється в багатьох відношеннях. Найперше в тому, що цей докторат є чи не найпершим науковим дослідженням такого високого рівня про УГКЦ в Бразилії від моменту приїзду перших емігрантів, а відтак і перших «подобромильських» василіанських місіонерів аж до наших днів. Наступним важливим моментом оригінальності нової наукової роботи є ґрунтовне представлення і опис напруги і конфлікту, який часто виникав між представниками обох обрядів Західного і Східного, особливо на початковому періоді присутності греко-католиків з України на бразилійських теренах. Крім того, зацікавлений читач в додатку докторської дисертації о. Маріо Маринюка, ЧСВВ знайде багату документацію у вигляді листів, церковних декретів, різних історичних довідок, деякі з яких публікуються вперше.

Далі комісія професорів Папського Східного Інституту в Римі під головуванням о. Джеймса Мккана, ТІ (James McCann, sj) – Ректора Інституту, о. Джозе Раймунда де Мело ТІ (De Melo Jos? Raimundo sj) – модератора праці, о. Массімо Пампалоні, ТІ (Massimo Pampaloni, sj) – другого модератора, о. Якова Куліча, ТІ (Jakov Kuli?, sj) – третього модератора, приступила до обговорення й оцінки докторату, ставлячи свої запитання дисертанту, на які о. Маріо відповідав демонструючи глибоку обізнаність щодо представленої ним теми. Варто зазначити, що майже двогодинний захист докторату тривав в атмосфері погідності й піднесення, що ще більше виявилось після остаточного оголошення про присудження о. Маріо Маринюку, ЧСВВ наукового ступеня докторату. Тим самим о. Маріо поповнив ряди василіян-спеціалістів, які на високому науковому рівні прагну служити для добра Церкви й Василіянського Чину святого Йосафата. Нехай же Всемилостивий Господь щедро благословить о. Маріо в подальших дослідженнях і наукових здобутках.