12 січня свято Трьох Святих великих ієрархів, учителів, проповідників і Отців Східної Церкви: святого Василія Великого, святого Григорія Богослова і святого Івана Золотоустого. Отці, три ієрархи-святителі — це велетні віри, духа, святості й науки. Вони передали нам чисту віру Нікейського Собору, вони пояснили нам догми про Святу Трійцю, Христове Божество та Пресвяту Євхаристію. За їхні заслуги Східна Церква називає їх у своїх Богослужбах рівноапостольними, органами Святого Духа, колонами Церкви та вчителями Вселенної. Усі троє жили в IV столітті — золотому віці християнської віри. Святий Василій і святий Григорій це сини славної Кападокії (Мала Азія), близькі друзі і майже однолітки. Святий Іван Золотоустий — антіохієць і молодший від них на 20 років. Усіх їх єднала апостольська ревність за святу віру і спасення душ.
О годині 16.00 римського часу урочисту Архієрейську Літургію в українсько-візантійському обряді в Папській базиліці Санта Марія Маджоре очолив єпископ Іриней Білик, виголосив проповідь та уділив всім присутнім своє Архієрейське благословення. У своєму слові Єпископ заохотив присутніх до наслідування цих трьох великих святих, особливо нашою молоддю, а нашим батькам побажав виховувати своїх дітей в подібній любові до Бога, Церкви і нашого народу. Оскільки в нашому літургійному календарі це була неділя Блудного сина, то Владика також наголосив, що в попередній неділі ми могли спостерігати, як Христос пішов на зустріч з грішним митарем Закхеєм, щоб наблизити до нього Царство Небесне, а в сьогоднішньому читанні зі Святого Письма можемо побачити образ милосердного Отця Небесного, який очікує і радіє з повернення до Нього земних блудних синів і дочок, якими ми часто стаємо через наші провини.
З владикою Іринеєм співслужив всечесніший о.Андрій Морквас, який перебуває на поглиблених студіях в Римі.
Владика також помолився за оздоровлення всіх хворих та освятив всі предмети релігійного вжитку. Особливістю цієї молитовної зустрічі була нагода всім присутнім діткнутися і вшанувати мощі святого Івана Золотоустого та просити заступництва у всіх духовних і матеріальних потребах для себе та своїх рідних і близьких.
Прочан з України не відстрашує від відвідування і любові до святого храму ніяка погода: ні сніг, ні прохолода, яка в Римі, як наприклад, декілька градусів морозу, чи перший сніг за довгі роки, що не йде в ніяке порівняння з Україною, відстрашує італійців, коли припинили працювати школи, багато організацій та транспорт. Наш народ загартований впродовж нашої трагічної історії не тільки політичними і релігійними переслідуваннями, а і різними, часто надсуворими, як в цьому році, погодними умовами. Бо чим складніші зовнішні умови і обставини, то тим щирішою і сильнішою ставала молитва нашого Боголюбивого українського народу. Так було і цієї останньої неділі цьогорічного Різдвяного періоду, коли наші колядки гарно і мелодійно звучали в цій Папській базиліці і стелилися до стіп автентичних ясел Дитятка-Ісуса, які зберігаються в цьому храмі Пресвятої Богородиці, не зважаючи на ніяку погоду!
