Дорогий співбрате в Єпископстві, для Вас та Всього духовенства та вірних Вашої єпархії передаю слова глибокого співчуття від мене та всієї Капітули   Папської Базиліки Санта Марія Маджоре у зв’язку з відходом у вічність вислуженого Архієрея Куритибської єпархії Івана Хрестителя в Бразилії Преосвященного Єфрема Кривого, ЧСВВ. В теперішній передвеликодній час, коли готуємося до величного свята Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, Владика Єфрем воскрес для вічності.

Він був великою особистістю нашої Церкви, вихований Василіанським Чином і коли Господь покликав його до Архипастирського служіння, з послухом і трепетом взяв тоді на свої плечі хресне знамено і подібний Божому Синові поніс його на Голгофу до світлого воскресіння. Він був гідним наслідником свого попередника Першого правлячого єпископа для українців греко-католиків праведного Йосифа Мартинця.

Світлої пам’яті владика Єфрем був людиною глибокої віри, завжди повний оптимізму і надії, добрий співрозмовник. Він любив свій народ в Бразилії і Україні, цікавився долею та життям Церкви і Народу.

Коли в Україні народ був в кайданах, край у руїні, а ворог навіть молитись не давав, потішаюче Боже слово владики Єфрема через хвилі ефіру різних радіостанцій долинало і до України, до наших сердець, і додавало нам віри та надії.

Тож найвищими словами подяки необхідно вшанувати Кир Єфрема, бо у вистражданій свободі нашої Церкви є і його духовні страждання, бо коли ми в Україні не могли говорити про нашу Церкву, він за нас говорив перед світом, коли ми не могли свідчити світові про нас, він свідчив за нас.

І коли в Україні впали мури безбожного Вавилону та прийшла хвиля свободи, святої пам’яті Владика завжди з радістю відвідував землю своїх українських прадідів, відвідував рідних і близьких та цікавився їхнім життям.

Ще недавно, у вересні минулого року, під час Синоду наших єпископів в Куритибі, ми втішалися зустріччю з Владикою Єфремом і його присутністю серед нас, яка виявилася останньою в цьому житті.

Серед усіх характеристик його Богоугодного життя найважливішими є його любов до Бога, нашої Церкви і Василіанського Чину та Українського Народу.

Сьогодні приносимо молитву нашу Господеві, за заступництвом Пресвятої Богородиці, Якої він був ревним шанувальником і послушним духовним сином, щоб Всемилостивий Господь оселив його душу в місці світлому, в місці квітучому, в місці спокійному, де не має болізні ні печалі, ні зітхання, а життя безконечне. Амінь. Вічна йому пам'ять!