Під час загальної аудієнції у середу 25 квітня 2012 р., яка зібрала на площі святого Петра у Ватикані біля п'ятдесят тисяч прочан, Папа Венедикт ХVІ   розмірковував про пастирство милосердя для потребуючих в першій християнській громаді Єрусалиму. Але Папа наголосив, що без щоденної молитви наші зусилля будуть марні і настійно закликав робити кожен крок у нашому житті з молитвою перед Богом, не протиставляючи діла милосердя молитві.

Папа застеріг, що, згідно святого Вернарда,  « надмірна зайнятість, нестримна діяльність можуть викликати черствість серця, що приводить до зубожіння духовного життя».

Ми звикли оцінювати все з точки зору продуктивності та корисності, а згаданий уривок з книги Діянь Апостолів, звертаючи увагу на важливість служіння, вказує на те, що повсякденна діяльність повинна розгортатись з відповідальністю та відданістю, але одночасно з усвідомленням того, що нам потрібно Бога, Його проводу, Його світла, що дає силу та надію.

Без щоденної молитви, якщо її не відмовляється з трепетом і благоговінням, наша діяльність стає марною, втрачає сенс, виливаючись у звичайну суєту, яка в підсумку залишає нас незадоволеними.

«Церква повинна не тільки звіщати Слово, але також його втілювати, що є любов’ю та істиною», – сказав Папа. Посилаючись на слова Святого Письма, що апостоли вибрали «мужів доброї слави, повних Духа та мудрості», Венедикт ХVІ підкреслив важливість того, щоб бути не тільки організаторами, які вміють діяти, але необхідно діяти в дусі віри, під Божим світлом, в мудрості серця, адже добродійне служіння повинно бути не тільки діяльністю, але, понад усе, духовним служінням. Милосердна любов та справедливість є не тільки суспільною діяльністю, але духовним служінням, здійснюваним у світлі Святого Духа.

"Кожен крок нашого життя, - підкреслив Папа, - кожна дія, в тому числі і Церкви, має робитися перед Богом, в молитві, у світлі Його Слова":

«Через оживлену Божим Словом молитвою, – повчав Папа, – ми можемо бачити дійсність новими очима, очима віри і Господь, що промовляє до розуму й до серця в кожній хвилині та в кожній життєвій ситуації, освітлює наш шлях новим світлом».

«Тільки з близьких відносин з Богом, що розвиваються кожен день, - додав Папа, - народжується відповідь на поклик Господа і кожне служіння в Церкві. Вибір апостолами семи дияконів вказує, що саме молитва є для пастирів найпершою та головною формою служіння Слова Божого по відношенню до ввіреної їм пастви».

«Якщо «легені» молитви і Божого Слова не живлять подих нашого духовного життя, ризикуємо задихнутись серед тисячі повсякденних справ: молитва – це подих душі й життя, – наголосив Папа, вказуючи, що труднощі, які переживала первісна Церква перед обличчям служіння убогим та милосердною любов’ю, були подолані завдяки молитві у Божому світлі і світлі Святого Духа.

Папа завершив своє повчання, підкресливши, що, у відносинах з Богом, навіть "коли ми перебуваємо в мовчанні в якомусь храмі або в нашій кімнаті", ми вірою єднаємося з Господом і з багатьма нашими братами і сестрами.