Повертаючись з синоду Єпископів УГКЦ у Вінніпегу владика Іриней Білик завітав до Чикаго.

Владика Іриней 19 вересня відвідав співбрата по ЧСВВ і єпископстві найстаршого владику УГКЦ Інокентія Лотоцького, ЧСВВ, якому 3 листопада виповниться 97 років. Владика УГКЦ Інокентій, як і завжди, перебуває в доброму гумору, веселий і життєрадісний за словами Апостола Народів: «Врешті, брати мої, радуйтеся у Господі… Радуйтеся завжди у Господі».

Владика Лотоцький народився 3 листопада 1915 року в Старих Петликівцях, нині Бучацького району Тернопільської області. Після закінчення народної школи в рідному селі перейшов до гімназії отців Василіян у Бучачі, яку закінчив 1932 року. Того ж року вступив на новіціат отців Василіян у Крехові, де прийняв чернече ім'я Інокентій, а по його закінченні, 1934 р., склав там перші обіти й виїхав на гуманістичні студії до Лаврова біля Старого Самбора. У 1936—1937 роках студіював у Добромилі риторику, а в 1937—1939 рр. — у Кристинополі (нині Червоноград) філософію. Урочисті довічні обіти склав 8 серпня 1937 р. в Добромилі.

Коли вибухла друга світова війна, тоді студенти-богослови з професорами виїхали до Оломоуца, в Чехословаччині, де Інокентій Лотоцький 24 листопада 1940 р. отримав з рук Преосвященного Павла Ґойдича, ЧСВВ, ієрейські свячення і перебував там до січня 1941 р. Далі він відбуває вищі студії у Відні, які закінчує докторатом з теології.

До листопада 1946 року о. Лотоцький вів душпастирську працю серед українців у Бельгії, а при кінці того року виїхав до США і працював як маґістр новіціату та ігумен до 1951 р. в Давсон, Філадельфія. У 1951—1953 рр. був протоігуменом американської провінції Василіянського Чину з осідком у Нью-Йорку, а після того, до 1958 р. був там же парохом української церкви св. Юра. Коли в 1958 році відкрили новіціат у Ґленкові, перейшов туди на маґістра. У січні 1960 р. став ігуменом василіянського монастиря у Чикаго, а від листопада 1961 р. — також парохом церкви св. Миколая. З 1 серпня 1962 р. його переведено на становище ігумена і пароха церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Гемтремку.

Крім вищезгаданої праці, слід підкреслити великі заслуги о. д-ра І.Лотоцького як блискучого проповідника, місіонера і визначного організатора релігійних товариств та совісного вчителя й катехита парафіяльних шкіл. Він давав реколекції для новиків і священиків, сестер Служебниць і Василіянок по різних місцевостях США і Канади, був сповідником сестер. Великими успіхами користувалися його численні місії, які давав по більших містах США й Канади, як-от: Рочестер, Нью-Йорк, Буффало, Детройт та інші. Працював як учитель і катехит у парафіяльних школах у Нью-Йорку, Чикаго й Гемтремку. У 1951—1956 роках на спеціальне доручення з Риму провів реорганізацію сестер Василіянок і був головою Генеральної Капітули сестер Василіянок. Неодноразово брав участь як делегат у Генеральній Капітулі ЧСВВ. Впродовж багатьох років провадив українську релігійну радіопрограму у Чикаго та Нью-Йорку.

22 грудня 1980 року папа Римський Іван Павло II номінував о. Лотоцького єпархіальним єпископом Чиказької єпархії святого Миколая УГКЦ. Єпископська хіротонія відбулася 1 березня 1981 року в Римі. Головний святитель — кардинал Йосиф Сліпий.

2 липня 1993 року папа Іван Павло II прийняв зречення владики Інокентія з уряду єпарха Чиказького у зв'язку з віком і на його місце номінував владику Михаїла Вівчара, ЧНІ.

«Товариство Сеньйорів»

Цього ж дня Владика Іриней разом з віце-парохом катедрального собору св.Миколая всеч.о.Володимиром Гудзаном прийняв участь в щотижневій зустрічі «Товариства Сеньйорів», якого постійним відвідувачем і «духовним батьком» є владика Інокентій. Тож цього дня владику Інокентія заступав владика Іриней, який поділився основними думками про черговий Синод Єпископів УГКЦ, який недавно проходив у Вінніпегу та відповів на численні запитання Сеньйорів, які торкалися не тільки Синоду, а взагалі релігійної і політичної ситуації та діяльності нашої Церкви і життя народу, насамперед, в Україні і нової еміграції в Італії.

Від імені сеньйорів владику Іринея привітав сеньйор Теодор Такой, подякував за цікаву зустріч та запросив до спільної трапези. На завершення зустрічі, яка тривала понад дві години, Владика уділив всім своє Архієрейське благословення та подарував всім присутнім чудотворну іконку Пресвятої Богородиці Улашківської.