Перша проповідь Папи Франциска: «Можемо збудувати багато речей, але якщо не визнаємо Ісуса Христа, то все намарно. Стаємо побожною організацією, але не Церквою»
Рух, як спільне слово для біблійних читань, які прозвучали під час Святої Літургії в Сикстинській каплиці виокремив у своїй проповіді Папа Франциск, який ввечері, 14 березня 2013 р., очолив подячне Євхаристійне Богослужіння з нагоди завершення Конклаву. З ним співслужили усі кардинали-виборці.
Прямувати вперед, будувати Церкву та сповідувати чи визнавати. «Ходімо в Господнім слові», – закликав пророк Ісая. «Прямувати вперед: наше життя – це рух вперед. Коли зупиняємося, то щось не так. Слід завжди прямувати в присутності Господа Бога, в Господньому світлі», – зазначив Папа.
Закликаючи будувати Церкву, святий Павло говорить про живе каміння, про каміння, оживлене та помазане Святим Духом. «Будувати Церкву, Христову Обручницю, на наріжному камені, яким є Той Самий Господь, є тим іншим рухом нашого життя – будувати», – вів далі Папа. А третє слово, згадане в Євангелії, є «визнавати». «Можемо рухатися вперед, скільки забажаємо, можемо збудувати багато речей, але якщо не визнаємо Ісуса Христа, то все намарно. Стаємо побожною організацією, але не Церквою, Господньою обручницею», – наголосив Папа, додаючи, що коли не рухаємось, зупиняємося. Коли не будувати на камені, то все, як піщані замки, розсипається: «Коли ж не сповідується Ісуса Христа, то сповідується світськість диявола».
Прямувати вперед, будувати, сповідувати. Це не є дуже легко, тому що іноді зустрічаємо поштовхи, трапляються рухи, які тягнуть нас назад. Прочитаний євангельський уривок розповідає, що той самий Петро, який щойно зробив прекрасне визнання Ісуса Христа, кажучи: «Ти Христос, Син Бога живого», далі каже, мовляв, так, ми йдемо за Тобою, але не говорімо про хрест. Хочу йти за Тобою іншим способом, без хреста. «Коли йдемо вперед без хреста, коли будуємо без хреста, і коли визнаємо Христа без хреста, ми не є Господніми учнями: ми – світські, можемо бути священиками, єпископами, папами, але не Господніми учнями», – наголосив Папа Франциск, додаючи: «І я б хотів, щоби ми всі, після цих днів благодаті, мали відвагу, саме відвагу, прямувати вперед у Господній присутності, з Господнім хрестом, будувати Церкву на Господній крові, яка пролилася на хресті, та визнавати єдину славу – Ісуса Розп’ятого. Таким чином, Церква прямуватиме вперед!»
(За матеріалами радіо «Ватикан»)