«Дорогі брати й сестри! Дякую Господу Богу за те, що можу відслужити цю Святу Літургію з нагоди початку Петрового служіння в урочистість святого Йосифа, Обручника Пречистої Діви Марії та Небесного покровителя Вселенської Церкви: це дуже багатий змістом збіг, як також – іменини мого шанованого попередника: ми єднаємося з ним молитвою, сповненою любові та вдячності», – цими словами Папа Франциск розпочав свою проповідь під час інавгураційної Служби Божої, яку він очолив на площі Святого Петра у вівторок, 19 березня 2013 р., в урочистість святого Йосифа.

Привітавши учасників спільної молитви, представників інших Церков та релігій, Глав держав та інших представників офіційних делегацій, Святіший Отець відразу перейшов до коментування біблійних читань, які призначені на урочистість святого Йосифа.

«Ми чули в Євангелії, що “Йосиф послухав те, що йому наказав Господній Ангел, та прийняв свою жінку” (Мт 1,24). В цих словах, – зазначив Папа Франциск, – вміщено місію, яку Бог доручає святому Йосифові – бути опікуном. Кого? Марії та Ісуса, але це опіка, яка потім поширюється далі на цілу Церкву». Папа зауважив, що святий Йосиф здійснював це завдання дискретно, смиренно, тихо, але в постійній та повністю вірній присутності, навіть тоді, коли не все розумів: «Від одруження з Марією до події з дванадцятилітнім Ісусом, супроводжував їх в кожній хвилині з любов’ю та дбанням».

Своє покликання опікуна Марії, Ісуса та Церкви святий Йосиф «переживав у постійній уважності до Бога, відкритий на Його знаки, готовий здійснювати Його проект, а не свій». Це те, чого Бог вимагає також від Давида, як йшлося у першому читанні: «Бог не бажає рукотворного дому, але вірності Своєму слову, Своєму задуму. Бог Сам будує дім, але з живого каміння, назначеного Його Духом», – сказав Папа, додаючи, що святий Йосиф є «охоронцем» саме тому, що «вміє слухати Бога, піддається проводові Його волі, і саме тому є ще чутливішим до людей, які йому повірені, вміє з реалізмом відчитувати події, є уважним до того, що його оточує, вміє приймати наймудріші рішення. У ньому, дорогі друзі, – наголосив Вселенський Архієрей, – бачимо, як слід відповідати на Боже покликання: з готовністю та відкритістю, але також бачимо, що є центром християнського покликання – Христос! Оберігаймо Христа у своєму житті, щоб оберігати інших, щоб оберігати створіння!»

«Покликання оберігати, однак, не стосується лише нас, християн, воно має первісніший вимір, загальнолюдський, воно стосується усіх. Йдеться про те, щоб оберігати все творіння, красу створіння, як нам наказано в Книзі Буття, і як нам показав святий Франциск з Ассізі: мати пошану до кожного Божого творіння і до навколишнього середовища, в якому живемо, – промовляв далі Папа. – Це – оберігати людей, дбати про всіх, про кожну людину, з любов’ю, особливо – про дітей, про похилих віком, про тих, хто найуразливіший і які часто знаходяться на околицях нашого серця. Це – дбати один про одного в сім’ї... Це – щиро переживати дружбу... В дійсності, все повірене людській опіці, і це відповідальність, яка стосується нас усіх. Будьте охоронцями Божих дарів!», – закликав Папа Франциск, додаючи, що коли забракне цієї відповідальності, то надходить руйнування та закам’янілість серця: «У кожній історичній епосі, нажаль, існують “Іроди”, які снують плани смерті, руйнують та спотворюють обличчя чоловіка та жінки».

Далі Вселенський Архієрей звернувся до тих, хто займає важливі пости в політичній, економічній та суспільній сферах, до всіх людей доброї волі: «Будьмо “охоронцями” творіння, Божого плану, вписаного в природу, охоронцями ближнього, навколишнього середовища; не дозвольмо, щоби шлях цього нашого світу супроводжували знаки руйнування та смерті! Але щоб “оберігати”, ми повинні також дбати про себе самих. Пам’ятаймо про те, що ненависть, заздрість, гордість забруднюють життя! Оберігати, отож, означає чувати над своїми почуттями, своїм серцем, бо саме звідти виходять добрі й злі наміри: ті, які будують, і ті, які руйнують! Ми не повинні боятися доброти, навіть більше, – лагідності!»

У цьому контексті Папа звернув увагу на те, що Євангелія показує нам святого Йосифа, як мужа сильного, відважного, працьовитого, але його дух виявляється лагідним, що не є «чеснотою слабких, а навпаки, підкреслює силу духа, здатність бути уважним, співчутливим, бути справді відкритим на іншого, любити. Ми не повинні боятися доброти, лагідності!» – ще раз наголосив Папа.

Далі Вселенський Архієрей зазначив, що разом зі святом Святого Йосифа, відзначаємо початок служіння нового Єпископа Риму, Наступника святого Петра, що також включає владу. «Звісно, Ісус Христос дав владу святому Петрові, але про яку владу йде мова?», – сказав Папа, відповідаючи, що за потрійним Христовим запитанням про любов, зверненим до апостола, йде заклик: паси мої вівці, паси мої ягнята. «Ніколи не забуваймо про те, що справжня влада – це служіння, і також Папа, щоб здійснювати владу, повинен дедалі більше входити в це служіння, світлою вершиною якого є хрест», за прикладом смиренного, конкретного, багатого вірою служіння святого Йосифа. «Лише той, хто служить з любов’ю, вміє оберігати!»

Далі Папа зауважив, що в читанні з Послання святого Павла до Римлян розповідається про Авраама, який «проти надії надіявшись, повірив». «Також сьогодні, – сказав він, – перед обличчям захмареного сірого неба, ми потребуємо побачити світло надії... Оберігати створіння, кожного чоловіка та жінку, з поглядом повним лагідності та любові, означає відкривати горизонти надії, означає відкривати проміжки світла серед численних хмар, означає нести тепло надії!» А для кожного віруючого горизонтом надії є Бог, який відкрився нам у Христі!

«Оберігати Ісуса з Марією, оберігати все творіння, оберігати кожну людину, особливо, бідну, оберігати нас самих: ось яке служіння покликаний здійснювати Єпископ Риму, але до якого покликані ми всі, щоб знову засіяла зоря надії: оберігаймо з любов’ю все те, що Бог нам подарував», – закликав Папа Франциск, додаючи: «Прошу заступництва Пречистої Діви Марії, святого Йосифа, святих Петра і Павла, святого Франциска, щоб Святий Дух супроводжував моє служіння, а всім вам кажу: моліться за мене!»

Перед початком Літургії відбувся «урочистий початок Петрового служіння». До гробу святого Петра Папа вирушив із захристії в супроводі Патріархів та Верховних Архієпископів Східних Католицьких Церков. У цій процесії брав участь Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ. Звідти процесія вирушила до місця Богослужіння перед фасадом Ватиканської базиліки.

Перед престолом кардинал-протодиякон наклав Святішому Отцеві палій (той самий, який носив Папа Венедикт XVI), кардинал-протопресвітер зачитав молитву, а кардинал-декан вручив перстень.

Останнім вступним обрядом був акт послуху, який від імені всіх склали шість кардиналів, по три від кожного чину. Представники інших станів складуть акт пошани та послуху тоді, коли Папа Франциск офіційно перебиратиме катедральний собор Риму – Папську базиліку Святого Івана на Латерані.