Не всі це слово розуміють, а ті лише, кому дано.
Бувають бо скопці, що з матернього лона такими народились;
Бувають і скопці, що їх люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля Небесного Царства.
Хто може збагнути, нехай збагне. (Мт. 19 – 12).

22 квітня Преосвященніший Владика Іриней Білик, ЧСВВ – Єпарх Бучацький прибув на храмовий празник до обителі  сестер Мироносиць, що в м. Івано-Франківську.

Монаша спільнота сестер Мироносиць зародилася у 19 столітті, а саме в 1914 році. Засновником згромадження став Високопреподобний о. Юліан Дацій, ЧСВВ. Створення Згромадження було відповіддю на актуальні проблеми того часу. Воно згуртувало тих, які тужили за чернечим життям, а також стало пристановищем для убогих, котрі від усіх є погорджені, опущені і забуті.

В історії Згромадження Сестер мироносиць було чимало подивугідних послідовників Христового вчення, які безперечно, зараз споглядають славу Божу в небесах.

Ідучи за прикладом своїх попередниць, і на сьогодні молоді сестри відважно, та старанно запалені християнською любов’ю слідують за наукою і прикладом воплоченого Сина Божого. Практикуючи євангельські ради чистоти, убожества та послуху.

Цього року своє храмове свято сестри мироносиці переживали з особливим піднесенням та трепетом. Адже для спільноти народилася ще одна монахиня, яка віддала цілопально своє життя Господеві, з радістю даруючи  своєму Обручникові свобідну волю, та досмертне виконування трьох обітів: убожества, чистоти і послуху. А також молоді монахині обіцяли Господеві виконувати обіти тимчасово на один та три роки (пробний термін). Ця урочистість відбувалася у монастирській каплиці сестер мироносиць, де служилася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолював Преосвященний Іриней Білик у співслужінні  отця капелана сестер мироносиць Володимира Лося, ігумена Гошівського монастиря о. Пантелеймона Саламахи, ЧСВВ, о. Михайла Волошина, ігумена ЧНІ та інших священиків, які були запрошені на свято.

По завершенні Літургії із подячним словом до Владики звернувся капелан о.  Володимир Лось, який назвав Владику Іринея «Патріархом сестер» котрий постійною батьківською рукою провадить їх на нелегкій дорозі монашества. Також зі словом подяки звернулася настоятелька с. Тереза, яка щиро дякувала  Владиці Іринею за поміч їхньому згромадженю, мати-настоятелька зазначила, що Преосвященніший владика найбільше спричинився до повстання їхнього монастиря в м. Івано-Франківську в нелегкі часи.

Монашество показує нам, що немає справжнього покликання, як тільки те, що родиться в Церкві і для Церкви. Ми щиро дякуємо Богові за дар нашого покликання, за всіх добрих людей, владик, священиків та сестер з інших спільнот. А особливо за наших попередниць, адже саме вони вчать нас мужньо свідчити Христа, та вірно служити Йому. Дай Боже і нам, молодим, які ще в дорозі до святості стати світлим прикладом вірності євангельській науці та монашому правилу аж до смерті.