20 жовтня українська парафія святих мучеників Сергія і Вакха відсвяткувала храмовий празник. Архієрейську Божественну Літургію з цієї нагоди очолив  владика Діонісій (Ляхович), Апостольський Візитатор для українців греко-католиків Італії та Іспанії. З ним співслужили владика Іриней (Білик), Канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре, о. д-р Іван Дацько, Президент Товариства «Свята Софія», о. Генезій Віомар, Архімандрит Василіянського чину, ректори та віце-ректори українських Папських колегій, душпастирі українських спільнот в Італії.

 Звертаючись до присутніх у своїй проповіді, владика Діонісій представив св. Сергія і Вакха як приклад  для сучасних християн. «Хоча святі мученики Сергій і Вакх жили у далекому IV ст., а ми живемо у ХХI, однак свідки Христа є у кожному столітті і на всіх просторах нашої землі. Між нами є новомученики, які страждали по Сибірах, а ХХІ століття – це час, у якому ми також тут в Італії покликані бути свідками живого Бога у повсякденному житті», – зазначив проповідник. Завершуючи свою проповідь, владика Діонісій нагадав чисельно присутнім на Богослужінні українцям, що «ми не приїхали з України із порожніми руками, але привезли дар віри, якою маємо ділитися з тими, для яких працюємо».

Після завершення Літургії парох храму о. Іван Кулик подякував архієреям та священикам за спільну молитву, а також усім, хто приєднався до організації святкування храмового празника. Святкування завершились святковим концертом за участю церковного хору та артистів парафіяльної спільноти, а також спільною трапезою для усіх парафіян.

Історична довідка

Згадка про першу сакральну споруду на місці, де зараз знаходиться українська парафія,  сягає початку IX століття – часів понтифікату Папи Льва III (795-816 pp.). Історія цієї церкви тісно пов’язана з іменем кардинала Антоніо Барберіні (1596-1646 pp.), великого мецената багатьох римських храмів, брата Папи Урбана VIII. За його підтримки повністю відреставровано стару церкву святих Сергія і Вакха. Кардинал Барберіні також придбав прилеглі будинки для потреб українців і залишив фонд на утримання храму та цих будівель. Його ім’я викарбовано у пам’ятному написі над портиком церкви. У 1641 році Папа Урбан VIII (1623-1644 рр.) своїм декретом передав церкву святих Сергія та Вакха Київським Митрополитам. Папа Климент IX у 1667 році надав цьому храму повний відпуст. 8 вересня 1970 року, за старанням Патріарха Йосифа Сліпого, при церкві святих Сергія і Вакха та ікони Жировицької Богородиці була створена парафія для українців-католиків візантійського обряду Римської єпархії. З новою хвилею української еміграції у 90-х роках XX століття роль храму в духовному житті українців посилилася. У церкві щодня звершують Богослужіння, тут вирує активне парафіяльне життя.

(Автор: Українська парафія свв. Сергія і Вакха в Римі)

Фоторепортаж Володимира Крамара