ПРЕФЕКТ СВЯЩЕННОЇ КОНГРЕГАЦІЇ ДЛЯ СХІДНИХ ЦЕРКОВ, ЯКИЙ ПРИЙМАВ ВЛАДИК КАТАКОМБНОЇ УГКЦ В РИМІ
5 червня у Ватикані відбувся похорон кардинала Люрдусамі, вислуженого Префекта Конгрегації для Східних Церков.
«З вдячністю Всемогутньому Богові згадую священицьке життя кардинала Сімона Люрдусамі, яке він віддав для звіщення Євангелія, спочатку в Індії, а потім на служінні Вселенській Церкві, виконуючи численні завдання, останнє з яких – Префект Конгрегації для Східних Церков. Молюсь, щоб Господь, Отець милосердя, винадгородив йому за труди та прийняв його благородну душу в мир і радість небесного царства», – написав Папа Франциск у телеграмі співчуття з приводу відходу до вічності кардинала Люрдусамі, вислуженого Префекта Конгрегації для Східних Церков.
Він упокоївся у Римі 2 червня 2014 року, сповнивши у лютому 90 років життя. Похорон відбувся об 11:30 римського часу у четвер 5 червня у Ватиканській базиліці Святого Петра. Заупокійну Святу Месу очолив кардинал Анджело Содано, декан Кардинальської Колегії. А похоронні відправи завершив Папа Франциск. У співслужінні прийняв участь також єпископ УГКЦ Іриней (Білик), який був учасником історичної зустрічі єпископів катакомбної УГКЦ з Папою Іваном Павлом ІІ 25 червня 1990 року.
Святої пам’яті кардинал Сімон Люрдусамі народився 5 лютого 1924 року в місцевості Каллері в Індії. Протягом свого служіння як священик, а від 1962 року як єпископ, розгортав в Індії всеохоплюючу пастирську діяльність. 1971 року Папа Павло VІ призначив його заступником секретаря Конгрегації Євангелізації Народів і з того часу він займав різні провідні пости у Ватикані.
У травні 1985 року Папа Іван Павло ІІ підніс його до кардинальської гідності, а у жовтні призначив префектом Конгрегації для Східних Церков. Задля стану здоров’я 1991 року він представив зречення з цього поста. Близьким співробітником кардинала Люрдусамі був владика Мирослав Марусин, що був секретарем Конгрегації для Східних Церков.
Після смерті кардинала Люрдусамі Кардинальська Колегія нараховує 214 членів, з яких 118 з виборчими правами.
Вселенський Архієрей, Папа Іван Павло II, запросив уперше владик катакомбної Української Греко-Католицької Церкви в Україні відвідати його у Ватикані. Воднораз, запросив також усіх наших владик з дияспори. 25-27 червня всі єпископи УГКЦ прибули на надзвичайний Синод до Рима. Це був перший Синод греко-католицьких єпископів всього світу після ліквідації Церкви у 1946 році.
В день 25 червня 1990 р. в 9 годині зібралися наші владики в давній Залі Синодів у Ватикані на наради цього надзвичайного синоду. Присутніми були Його Святість Папа Іван Павло II, Аґостіно кардинал Касаролі - секретар Стану, Д. Симон кардинал Люрдосамі - префект Конгрегації для Східних Церков, владика архієпископ Мирослав Марусин - Секретар Конгрегації для Східних Церков, архієпископ Едвард Кесседі - голова Папської Комісії для Сприяння Єдності Церков та численні нижчі урядовці ватиканської курії.
Наради проводив Мирослав Іван Кардинал Любачівський, верховний архієпископ Львова.
Про стан УГКЦ в Україні доповідав владика Володимир (Стернюк), місцеблюститель Львівського престолу. Владика розповів, що на момент виходу з підпілля: Церквою опікувались архієпископ і шість єпископів (ще три єпископи діяли на території Мукачівської єпархії), 456 священиків, 258 з яких перейшли з РПЦ. Кількість вірних становила приблизно 1,5 -1,8 мільйонів вірних. Зареєстровано понад 100 церков, хоча реально діяло 803 храми. Митрополит також порушив перед Папою питання унормування життя єпархій УГКЦ в Україні та по всій території СРСР та визнання Патріархату.
Учасниками нарад були такі владики:
1. З України:
Високопреосвященніший Володимир Стернюк - містоблюститель верховного архієпископа Львова;
Преосвященніший Филимон Курчаба - єпископ-помічник Львівський;
Преосвященніший Юліян Вороновський - єпископ-помічник Львівський;
Преосвященніший Михайло Сабрига - єпископ-помічник Львівський;
Преосвященніший Софрон Дмитерко - єпарх Івано-Франківський;
Преосвященніший Павло Василик - єпископ-помічник Івано-Франківський;
Преосвященніший Іриней Білик - єпископ-помічник Івано-Франківський;
Преосвященніший Іван Семедій - єпарх Мукачівський;
Преосвященніший Іван Маргітич - єпископ-помічник Мукачівський;
Преосявщенніший Йосиф Головач - єпископ-помічник Мукачівський.
2. Зі Сполучених Штатів Америки:
Високопреосвященніший Стефан Сулик - митрополит Філядельфійський;
Преосявщенніший Василь Лостен - єпарх Стемфордський;
Преосвященніший Іннокентій Лотоцький - єпарх Чіказький;
Преосвященніший Роберт Москаль - єпарх Пармський.
3. З Канади:
Високопреосявщенніший Максим Германюк - митрополит Вінніпезький;
Преосвященніший Ісидор Борецький - єпарх Торонтський;
Преосвященніший Єронім Химій - єпарх Нью-Вестмінстерський;
Преосвященніший Димитрій Грещук - єпарх Едмонтонський;
Преосвященніший Василь Філевич - єпарх Саскатунський;
Преосвященніший Мирон Дацюк - єпископ-помічник Вінніпезький.
4. З Аргентини:
Преосвященніший Андрій Сапеляк - єпарх Буенос-Айреський.
5. З Бразилії:
Преосвященніший Єфрем Кривий - єпарх Куритибський.
6. З Австралії:
Преосвященніший Іван Прашко - єпарх Мельбурнський.
7. З Великобританії:
Преосвященніший Михайло Кучмяк - Апостольський Екзарх.
8. З Франції:
Преосвященніший Михайло Гринчишин - Апостольський Екзарх.
9. З Німеччини:
Преосвященніший Плятон Корниляк - Апостольський Екзарх.
10. З Югославії:
Преосвященніший Славомир Мікловш - єпарх Крижевацький.
11.3 Польщі:
Преосвященніший Іван Мартиняк - єпископ-помічник Примаса Польщі.
Отці Синоду слухали:
1) Доповідь владики архієпископа Мирослава Марусина: „Українська Католицька Церква вчора і сьогодні." Владика подав точні інформації про сучасний стан Церкви в Україні та про її важливіші потреби.
2) Доповідь владики митрополита Стефана Сулика: , Старання Святішого Отця і Апостольської Столиці про долю Української Католицької Церкви."
3) Доповідь владики Василя Лостена: ,Канонічне становище єпископського синоду Української Греко- Католицької Церкви в Україні та дияспорі."
Отці Синоду схвалили:
1) Просити Святішого Отця признати архієрейську хіротонію владик катакомбної Церкви;
2) Отці Синоду тайним голосуванням схвалили такі архієрейські призначення і просили Святішого Отця про одобрення цих призначень:
Володимира Стернюка - містоблюстителем Львівського верховного архиєпископа;
Филимона Курчабу - Львівським єпископом-помічником;
Юліяна Вороновського - Львівським єпископом-помічником;
Михайла Сабригу - Львівським єпископом-помічником;
Софрона Дмитерка - Івано-Франківським єпархом;
Павла Василика - Івано-Франківським єпископом- коадьютором;
Іринея Білика - Івано-Франківським єпископом-помічником;
Івана Семедія - Мукачівсько-Ужгородським єпархом;
Івана Марґітича - Мукачівсько-Ужгородським єпископом- помічником;
Йосифа Головача - Мукачівсько-Ужгородським єпископом- помічником.
Пропозицію Апостольської Столиці, щоб для завершення ієрархічної структури Української Греко-Католицької Церкви в Україні цей Синод обрав терну кандидатів на наступника Львівського верховного архієпископа і представив її Святішому Отцеві до вибору, Отці Синоду відхилили, прохаючи більше часу для застанови та роздумів, бо владики з України ще недостатньо ознайомлені з владиками з дияспори.
(З матеріалами радіо «Ватикан» і "Рішення і постанови Синодів Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 1989-1997 років", Львів (Благовісник Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви) 1998 року с. 6-10.)