В неділю Мироносиць, 26 квітня, цього року Богослужіння в Папській базиліці Санта Марія Маджоре в українсько-візантійському обряді очолив владика УГКЦ Іриней Білик. З ним спів служив о. Василь Симйон з Мукачівської греко-католицької єпархії.

Владика привітав українською і італійською мовами усіх прибулих до Папської Базиліки, щоб прийняти участь в цій Божественній Літургії. Владика нагадав, що в третю  неділю Пасхи  Свята Церква в особливий спосіб вшановує святих жінок-мироносиць.

Коли розіп’яли Христа, під хрестом стояла Його Мати з улюбленим учнем Іваном та і жінки, серед яких були Марія Магдалина, Іоанна, Марія, мати Якова, Саломія.

Вони принесли до гробу Господнього запашне миро для помазання пречистого тіла Христового. Коли всі залишили Христа, вони були поруч, не злякалися можливих переслідувань. Не випадково саме Марії Магдалині першою з'явився Воскреслий Христос. Згодом вона багато попрацювала в проповіді Євангелія. Саме вона, за переказами, піднесла римському імператорові Тіверію червоне яйце із словами "Христос Воскрес!", звідки і пішов звичай на Паску фарбувати яйця.

Святі жінки-Мироносиці виявляють нам приклад дійсної жертовної любові і самовідданого служіння Господеві. Принесли Христові миро фізичне, а стали спадкоємницями миру духовного, яким мали поділитися з Апостолами та всіма прихильниками Христа і тому отримали таку назву «Мироносиць». Вони отже стали першими проповідницями Христового Воскресіння.

На прикладі мироносиць Церква вчить нас щирій вірі, гарячій любові та незмінній відданості Богові впродовж усього нашого життя, у будь-якому стані, серед усіх нестабільностей життя: в щасті і горі, в скорботі і радості, в багатстві і бідності, в здоров’ї та хворобі, в тишині і боротьбі душевній. На їхньому прикладі Церква вчить нас, що наша жива християнська віра, є справжнє миро для Господа.

Владика наголосив, що сьогодні вшановуємо також монахинь Мироносиць, які впродовж століття ревно і віддано служили нашому народові в Україні, зазнаючи жорстоких переслідувань,. І в теперішній час продовжують всецілу посвяту в служінні нашій Церкві і Українському народові.

Владика нагадав, як в часи недавнього комуністичного лихоліття в нашій Батьківщині,  сестри Мироносиці відважно служили переслідуваній Христовій Церкві, надаючи пристановище гоненим за віру підпільним священикам, організовуючи Богослужіння в своїх підпільних монастирях. Таким чином підтримували релігійний і національний дух в багатостраждального нашого народу. 

Сестри не побоялися до своєї хатини-підпільного їхнього монастиря прийняти тіло і організувати похорон покійного ісповідника віри, підпільного єпископа і останнього передвоєного ігумена монастиря ЧСВВ в Станіславові Григорія Балагурака, коли після другого заслання на довічне поселення до м. Коркіно, в жовтні 1965 року, перестало битися серце мужнього і непереможеного ворогами Христової Церкви підпільного владики-василіянина Григорія Балагурака. 

З нагоди свого родинного монашого свята сестра Мироносиця Віталія, яка прийняла участь в цій Божественній Літургії, відновила свої монаші обітниці.

«Подвиг вірності, любові і милосердя до Бога повторили наші матері й бабусі, що залишилися вірними Христові і в дні жорстоких гонінь, коли здавалось, що вся злоба світу цього озброїлася на святу нашу Церкву, намагаючись знищити нашу віру і наш Народ. Жінки вчинили подвиг віри, бо навчали Христових істин своїх дітей і онуків, зберігали традиції, не дивлячись на ніякі небезпеки і переслідування. Благодать Божа укріплювала віруючих в найстрашніші моменти нічних обшуків, арештів, грабежів.

Свята Церква відзначає цей день, як свято всіх жінок-християнок, відзначає їх особливу і важливу роль в сім'ї і суспільстві, укріплює їх в їхньому самовідданому подвигу любові і служінню ближнім. Численні монахині, дружини і сестри духовенства, незліченні прості гинули в таборах і в'язницях. Ті, що залишалися на волі, покірливо і непомітно здійснювали своє християнське служіння: супроводжували священнослужителів в гоніннях і засланнях, простоювали ночі безперервно у тюремних дверей, щоб зробити передачу, оберігали храми, що залишилися, рятували святині від грабіжу і розорення. 

І зараз наші жінки в україні продовжують нести свій хрест на славу божу. Багато хто співає в церковному хорі, підтримують порядок в церквах, шиють ризи, в які одягаються священики для Богослужінь, прикрашають Храми Божі. Не менш важлива домашня молитва, до якої матері і бабусі привчають дітей і внуків. Сьогодні вшановуємо тих наших матерів-Мироносиць, які виховали духовних і національних провідників Церкви і нашого народу, справжніх героїв.

«Сьогодні вітаємо тут всіх присутніх сестер в Христі! Дорогі сестри! І ви є теперішніми нашими «українськими Мироносицями», бо на Вашу долю випали нові теперішні важкі випробування, що змушені були залишити в Україні свої рідні домівки, стареньких батьків, дітей і онуків та вирушили в далеку дорогу в пошуках засобів виживання для своїх рідних, але тут, в Римі і інших місцях поневіркування не забуваєте молитися і плекати наші українські релігійні і національні традиції. Таким чином, Ви стали «українськими Мироносицями» тут, в Римі, і в інших місцях, бо своєю живою вірою, надією і любов’ю свідчите про Воскреслого Христа для багатьох наших земляків і інших народів, серед яких перебуваєте.

Дорогі в Христі! Сьогодні єднаємося в нашій щирій молитві за Сестер Мироносиць, за наших матерів і сестер, особливо за тих, які втратили своїх синів і чоловіків в теперішній війні на сході України проти московського окупанта.

Просім Пресвяту Богородицю, щоб за заступництвом Святих Мироносиць, всі ми були носіями духовного миру одні для одних і для всього нашого терплячого народу в Україні», - на завершення сказав владика Іриней, уділивши всім присутнім своє Архієрейське благословення».