В Папській базиліці Санта Марія Маджоре 26 квітня ц.р.єпископ УГКЦ Іриней Білик, канонік цієї Базиліки, очолив Панахиду за жертвами аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року у співслужінні з о. Василем з Мукачівської Греко-Католицької єпархії. В Панахиді прийняли участь також студенти-богослови з Бучацької Єпархії Антон та Ігор, які перебувають на богословській спеціалізації в Римі як також українські та італійські вірні, які цієї  неділі завітали до Папської базиліки.

В своєму слові владика Іриней нагадав, про сумну дату в багатостраждальній історії нашого народу, а саме 29 річницю цієї глобальної аварії, яка сталася в м. Прип’ять саме в цей день, 26 квітня 1986 року. Україна стала жертвою цієї техногенної катастрофи, але через цю жертву, фактично почався процес розпаду Радянського Союзу. Горбачов побачив, що не вдається скрити цю трагедію і змушений був оголосити про «гласність» і «перестройку», з яких почалася незворотна «термополітична реакція вибуху Совєтської імперії».

Владика нагадав, що відвідував знайомих в цьому місті Прип’ять і зупинявся в ньому ще раніше і також планував відвідати його якраз в цей день, перебуваючи у відрядженні по своїх обов’язках інженера в Києві. Та вночі приснилася покійна мати і скаржилася, що «ти сину вже давно не відвідував моєї могили», де вона похована біля Львова. Владика особливої уваги не звернув на цей сон, але трохи подумавши, вирішив поїхати спочатку до Львова і при цій нагоді дійсно відвідати могилу матері, а вже на зворотному шляху заїхати в Прип’ять. Але вже прибувши ранком поїздом до Львова, почув повідомлення польського радіо про «якусь велику катаклізму на Україні».

Ці жертви нашого народу в Чорнобильській аварії, як і теперішні - у війні на сході України проти російського агресора, як і впродовж всіх століть нашої драматичної, але славної історії, є нашою Голгофою, але дорогою до нашого воскресіння і воскресіння України до нового життя!