МОЛИТВА ЗА МИР В УКРАЇНІ НА ВЕРШИНІ ГОРИ ПІП ІВАН
Владика Іриней Білик, Канонік Римської Папської базиліки Santa Maria Maggiore у супроводі о.Никодима Гуралюка, ЧСВВ, настоятеля Погінського монастиря та групи науковців з Києва, очолюваної професором Павлом Білошицьким та кандидатом фізико-математичних наук Юрієм Дмитруком, численною групою медиків з Івано-Франківська, 10 липня цього року здійснили сходження на гору Піп Іван Чорногірський.
Дане сходження було присвячене за перемогу нашого народу над агресором та за відновлення миру в Україні. У цьому наміренні на самій вершині, де знаходиться каплиця, не зважаючи на шквальний холодний вітер, був відслужений молебень до Пресвятої Богородиці.
Владика Іриней у своєму слові до присутніх нагадав повчання Спасителя під час нагірної проповіді: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Мт. 5,9). Владика зауважив, що «ми зараз знаходимося на одній з найвищих вершин України, що символізує, що ми зараз найвище наблизилися до Бога з молитвою про мир і спокій в Україні. По наших вчинках спізнаємо, чи ми є синами Божими, якщо змагаємося за мир в наших серцях, за мир в родинах і в суспільстві. А хто сіє ворожнечу, злобу, ненависть та руйнування і вбивства, ті є слугами та дітьми сатани.
На завершення цієї «найвищої молитви» Владика уділив всім учасникам цієї молитовної акції своє «найвище» архієрейське благословення.
Після сходження Владика Іриней відвідав парафіяльний храм с. Шибене, де подякував Господу Богу та всім організаторам та учасникам сходження за можливість спільної молитви на одній із найвищих вершин нашої Батьківщини.
Піп Іва́н Чорногірський (Чорна Гора або просто Піп Іван) — одна з найвищих вершин Українських Карпат (2028 м.). Розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.
За переказами, свою назву дістала від скелі на вершині, яка нагадувала священика в рясі. Нині від скелі залишилася безформна купа каміння.
На верши́ні Піп Іва́н, також звана умовною назвою Бі́лий Слон — знаходиться колишня обсерваторія, найвище розташована споруда в Україні, Астрономі́чна і метеорологі́чна обсервато́рія в якій постійно жили й працювали люди. Діяла в 1938—1941 рр.
Після Першої світової війни у Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо існуюча Варшавська обсерваторія ставала все менш придатною для астрономічних спостережень.
У 1935 інженер, генерал Леон Бербецький від імені Ліги протиповітряної оборони держави (LOPP) запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського університету М.Каменському організувати астрономічний відділ у метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у Карпатах, на вершині гори Піп-Іван. Того ж року командування протиповітряної оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект будівництва обсерваторії архітекторів К.Марчевського та Й.Погоського.
Будівництво розпочалося влітку 1936 року.
Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного матеріалу — каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво. Робочу силу складали теж переважно місцеві мешканці сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до найближчої станції Ворохта (70 км від будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до вершини гори Піп-Іван 33 скринь із елементами куполу та іншими деталями. Найбільша з них важила 950 кг.
Стіни обсерваторії, що побудована у стилі конструктивізму, складені із пісковика і сягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та 1 м — на рівні верхніх поверхів. Для утеплення приміщення з внутрішньої сторони між тиньком і кам'яною кладкою закладено прошарок просмоленого корку. Споруда має два поверхи зі східної сторони, і 5 — із західної. Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південної сторони розташована ротонда, де розміщувався телескоп.
Урочисте відкриття «Астрономічно-метеорологічної обсерваторії імені маршала Юзефа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі» відбулося 29 липня 1938. Вона складалася із 43 кімнат і має 57 вікон. Серед них — конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, інші житлові приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі обладнали акумуляторну та котельню.
Керівником обсерваторії був виходець із села Микуличина Владислав Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно перебував загін польських прикордонників.