В останню неділю січня в Папській Базиліці Santa Maria Magiore відбувається урочисте вшановування Ікони «SALUS POPULUS ROMANI» (Порятунок народу римського), за переданнями авторства євангелиста Луки.

Передання говорить про походження цієї ікони з Апостольських часів. Апостоли Петро та Іван були запрошені в місто Ліду, що в Палестині, де мешканці просили освятити збудований ними храм. Апостоли просили Марію разом з ними відвідати місто Ліду, та Марія сказала: «Ідіть в мирі, а Я завжди з вами».

Коли апостоли прибули в Ліду і зайшли в новозбудований храм, то раптом вони побачили на одній з колон храму нерукотворний образ Божої Матері, чудесним чином зроблений "без людських рук". Пізніше Богородиця особисто відвідала цей храм і поблагословила зображення, яке дістало благодать творити чуда. Після цього апостол Лука зробив копію цієї ікони, яку потім ревно охороняли, як говорить передання.

Підчас руху іконоборства, коли почали знищувати всі священні зображення. Палестинський монах Герман, переховуючи, привіз цю ікону до Константинополя. Враховуючи небезпеку знищення ікони, монах написав листа папі Григорію Великому, прикріпив його до ікони і опустивив її у море.

Ікона приплила до Риму. Папа Григорій попереджений у сні, прибув молитовною процесією з духовенством на берег ріки Тібр, і коли Папа закінчив молитву, ікони винирнула з води і опинилася в його руках. Так чудесно врятована ікона була з великими почестями процесійно перенесена до Папської базиліки Святого Петра, а пізніше перенесена до папської Базиліки Санта Марія Маджоре, де знаходиться тепер.

Треба нагадати, що понад 400 років тому папа Павло V передав копію цієї ікони в Україну, в м.Летичів Хмельницької області, де її урочисто вшановують в святилищі Летичівської Божої Матері.

А в 1612 р. до Підкаменя прибули домініканські ченці, щоб після чергової руйнації монастиря знову розпочати будівництво храму та монастирських будівель, на кошти із фундацій Цетнера. Тодіж монахи - домініканці принесли із собою копію ікони Божої Матері із Дитям «SALUS POPULUS ROMANI» (Порятунок народу римського), намальований того ж року. Ікону в час небезпеки не раз монахи забирали із собою. Так було в середині XVIІ ст.. Лише 7 листопада 1676 року домініканці знову привезли ікону до Підкаменя. Ще із 30-х рр. XVIIІ ст. домініканцями було заведено спеціальну книгу, куди записували випадки зцілень та навернень, пов’язаних із чудотворною іконою Підкамінської Богородиці. Кожне зізнання перевіряла на правдивість спеціальна комісія, опитувала свідків, фіксувала час, місце та ін. До сьогодні збереглася тільки незначна частина описів чуд, що були залучені до літературного обігу, - всі інші свідчення зникли разом із архівом у першій пол. XXст. Слава про святиню в Підкамені розійшлася далеко за межі України. Один із уцілілих записів свідчить:“...

У 1702 р., в сам день Благовіщення, прибув сюди чоловік аж із Хорватії на ім’я Гавриїл Ведидович. Був незрячим, але завдяки вірі не боявся довгої виснажливої дороги. Йшов із надією, що прозріє. І Марія винагородила бідного паломника – ще за 20 миль від Підкаменя чоловік побачив сніг, що танув...” Підкаміньську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці було урочисто короновано.

У 1725 р. Святійший Отець Папа Римський Венедикт XIII прислав для неї з Риму золоті освячені корони. Ікона мала також коштовні майсерно виготовлені шати. Після ліквідації монастиря Підкамінська чудотворна ікона – через Кременець, Львів і Краків – потрапила до Вроцлава, де зберігається дотепер.

На сьогодні в Підкаменському монастирі Походження Древа Хреста Господнього знаходиться достовірна копія ікони. В честь Підкаміньської чудотворної ікони було складено прекрасні величальні пісні, як іноземцями так і українцями. Народ її величав і величає «Пречиста Діва Мати Руського Краю».

У надвечір`я Різдва Христового за новим календарним стилем 24 грудня 2011 р. у Папській Базиліці Санта Марія Маджоре в Римі відбулася подія великого духовного та історичного значення – освячення копії ікони Богородиці для святилища Пресвятої Богородиці в Погоні біля Івано-Франківська.

А 23 червня 2012 року до Хрестовоздвиженського катедрального собору м.Ужгорода під супровід дзвонів було урочисто занесено копію чудотворної ікони Пресвятої Богородиці із Папської Базиліки Санта Марія Маджоре для молитовного почитання, а наступного дня   ікону Пресвятої Богородиці проводжали до місця її постійного перебування – Горянської ротонди Покрову Пресвятої Богородиці , найстарішого храму Карпатського краю, де по дорозі ікона і просльозилася.

Наша небесна Мати, вирушила вже в четвертому образі своєї чудотворної ікони з Папської Базиліки Санта Марія Маджоре в далеку дорогу в Україну, щоб як колись Вона стала порятунком народу Римського, так тепер, у цей тривожний час української історії, стати «Salus Рорulus Uсrаіnі» – порятунком народу Українського.

Так що поправу можемо вважати цю ікону (як і численні чудотворні українські ікони) також порятунком народу українського.

Цього року Божественну Літургію очолив кардинал Сантос Абріль у Кастелло, Архіпресвітер Колегії Каноніків Папської базиліки Santa Maria Magiore. . Разом з ним співслужили єпископи: вікарій Базиліки та Іриней Білик, ЧСВВ, як також вся Колегія каноніків і інші священики. До Базиліки прибули також численні гості, як також представник мерії міста Риму з Почесною гвардією, яка несла варту біля Папського престолу під час  урочистої відправи.

Богослуження возвеличували своїм співом професійні чоловічі та жіночі хори, духовий оркестр та великий орган цієї Базиліки.

Від Мерії Риму в цей день кожного року приносять Пресвятій Богородиці в дар золоту чашу, щоб подякувати Богородиці за охорону Риму впродовж століть від всяких небезпек та просити Salus Populus Romani за всіх римлян про допомогу, захист і заступництво.

На завершення Літургії всі священнослужителі та почесні гості процесійно направилися до паолінської каплиці, де кардинал Сантос припідніс іконі Богородиці чудесний букет квітів та вшанували Богородицю адорацією і співом.