13-го травня, у єпархіальному відпустовому центрі містечка Фельтре (італійської провінції Беллуно), що розташоване на півночі Італії у високогірних Доломітах, відбулася урочиста відправа Великої Вечірні з литією, з нагоди єпархіального свята св.мучеників Віктора і Корони. На цей відпустовий празник святих мучеників звідусіль прибули італійські прочани, які вперше мали нагоду побачити та прийняти участь у святковій відправі в українському обряді.

З історичних розповідей знаємо, що св.мученики Віктор і Корона зазнали мученичої смерті у ІІ ст. в Сирії. Усне передання також розповідає, що Корона була молодою християнкою, відданою за солдата Віктора, котрий зазнаючи покарання за визнання християнської віри, був підтриманий своєю дружиною, яка привселюдно скликнула до чоловіка: «Блаженний»!  Тому і сама за це потерпіла мученичою смертю, будучи прив’язаною між двома високими пальмами, які були зігнутими, щоб, коли будуть розпрямлятися, розірвали її тіло. І це сталось якраз в той момент, коли Вікторові відрубали голову.

11-го травня, в італійському місті Есте, що належить до Падованської дієцезії, було організовано для українських заробітчан Свято Матері. Місцевий італійський єпископ Антоніо Матіяццо, знаючи віддавна владику Іринея Білика, ЧСВВ, запросив його взяти участь в цьому молитовно-духовному святкуванні українських заробітчан, як це традиційно було попередніми роками. Нагадаємо, що в минулому 2007 році таке святкування відбулося в місті К’йоджа цієї ж дієцезії. Нагадаємо також, що ця італійська дієцезія нараховує більше одного міліона католиків, 459 парафій, 752 священиків.

Перед святкуванням Дня Матері минулого року в м.К’йоджа, насамперед, була відправлена Архієрейська Літургія в храмі, що призначений для богослужень нашим заробітчанам. Відтак урочистим походом церковна процесія з хоругвами й українськими національними прапорами та присутніми заробітчанами у вишитих сорочках, разом з владикою Іринеєм, десяткою українських священиків, що душпастирюють для наших вірників, співаючи українських пісень, пройшли вулицями центральної частини міста до катедрального собору, де нас очікував місцевий єпископ. Перед входом у храм відбулися взаємні привітання та спільне Архієрейське Благословення, яке уділили український владика Іриней Білик, ЧСВВ та місцевий італійський єпископ-ординарій.

А цього року в цю неділю за Юліанським календарем випала неділя Мироносиць, а за Григоріанським – празник Зіслання Святого Духа.

Тому в суботу була відправлена Велика Вечірня празника Зіслання Святого Духа для італійської молоді в оливковому саді древнього монастиря, де зараз діє великий молодіжний єпархіальний центр, на одній з околиць міста Есте.

9-го травня, відбулась Міжнародна конференція в залі засідань катедрального храму св.Теклі міста Есте, що знаходиться 32 км. від м. Падови, за участю італійсько-українського духовенства та італійських мирян разом з українськими заробітчанами на тему: «Життя і праця УГКЦ в часи підпілля 1946-1990».

Конференцію відкрив та представив гостей, включно з владикою Іринеєм Біликом, ЧСВВ, парох катедрального собору св. Теклі Дон Антоніо. На Конференцію був запрошений також о. д-р Августин Баб’як, доктор богослов’я славного Ліонського католицького університету, автор багатьох книжок на богословські та історичні теми, який зараз опікується українськими й італійськими громадами в італійському місті Тренто та його околицях. Він виголосив основну доповідь. Відтак свою доповідь виголосили інші запрошені гості, після чого відбулася коротка дискусія з відповіддями на питання італійських слухачів.

На закінчення владика Іриней, ЧСВВ привітав організаторів і учасників Міжнародної конференції та подякував за запрошення на цю урочистість, коротко пригадавши про свої підпільні священичі та єпископські свячення і душпастирську працю в часи підпілля. Відтак невтомний о.Маріуш Міхалік, який душпастирює в цьому регіоні, – головний організатор цих заходів, подякував всім виступаючим та присутнім, підвівши підсумки про діяльність та вихід і початкові кроки УГКЦ в умовах легалізації, детальніше зупинившись на праці і діяльності самого Вл.Іринея, ЧСВВ і як першого ректора відновленої Станіславівської (тепер Івано-Франківської Семінарії).

Дорогі Випускники Бучацького колегіуму ім. св.Йосафата 2008 року Божого!

Надзвичайно приємно мені, як першому в історії єпископу з України, призначеного Папою Римським Каноніком Папської Базиліки Санта Марія Маджоре, вітати Вас з Вічного Міста Риму, з Апостольської Столиці, з дому Святішого Отця із закінченням нашого славного Бучацького колегіуму ім. св.Йосафата!

Тут, з Риму, духовно єднаюся з всіма Вами, Вашими Батьками, Вашими наставниками, які вміло і творчо намагалися навчати і виховувати Вас. З приємністю згадую, коли  я був Правлячим Єпископом Бучацької єпархії, наші молитовні зустрічі у Вашому Колегіумі з різних нагод та і Вашу активну участь в них.

Рим – Серце і Столиця Вселенської Христової Церкви, «чудотворне і святе місто, де жива пам*ять про апостолів Петра і Павла, про мучеників і нагадує нам про покликання кожного охрещеного», - наголошував святої пам*яті Святіший Отець Іван Павло ІІ. Дійсно, всі Ви підете своїм життєвим шляхом, кожний, згідно Вашого покликання. Але пам*ятайте, що крім Вашого особистого покликання, у Вас є спільне, вічне покликання і завдання – це бути справжніми Християнами у відповідальності перед Богом, Церквою і Україною.  

Дорогі Випускники, щоб бути успішними в свойому земному і вічному покликанні, будьте розважними і любителями молитви, щирими з Вашою вірою і щедрими у служінні ближнім, будьте активними членами Церкви і творцями миру та будівниками кращого суспільства  (пор.з посл. Івана Павла ІІ до XV Всесв.дня молоді).

Просім Матір Сина Божого і нашу Матір, щоб випросити нам ласку витривалості, мужності, рішучості і вірності Богові,Євангелії, Церкві та Народові.

Цього всього Вам усім від всього серця щиро бажаю і уділяю Вам своє Архієрейське Благословення!

Благодать Воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, Любов Бога Отця і Причастя святого Духа нехай буде з усіма Вами у всі дні Вашого світлого життя!

† Владика Іриней Білик ЧСВВ

Рим – Італія – 2008 року Божого

Російський Католицький Жіночий Монастир
Успіння Пресвятої Богородиці у Римі

6-го травня, в чудесному зеленому куточку міста Риму, де по вулиці Пізана знаходиться російський католицький жіночий монастир Успіння Пресвятої Богородиці, відбулася урочиста архієрейська Свята Літургія, очолена Владикою-Каноніком Іринеєм Біликом, ЧСВВ у співслужінні з о.Прокопієм Лотоцьким, ЧСВВ, Духовником Української Папської Колегії Св. Йосафата.

До безлічі церков і монастирів Вічного Міста приєднався ще один маленький  монастир російського синодального обряду. Створення такої нової обителі відповідало бажанню й навіть необхідності, щоб, як пише в передмові до Уставу монастиря Кардинал Е. Тіссеран: «Богові посвячені жінки, безперестанною молитвою й доброчесним життям, схилили милосердя Всемогутнього Бога до народів  Росії». Там дальше він каже, що на аудієнції у Святішого Отця 11.04.1956 року, як секретар Священної Конгрегації Східних Церков, він представив Його Святості Папі Римському Пію ХII проект заснування цього монастиря. Папа із заохоченням поставився до такого почину й радо поблагословив його. Після цього на засоби Священної Конгрегації було куплено не занадто великий, але, для початку, цілком достатній за величиною будинок на великій ділянці землі у зеленому районі Риму, що знаходиться в 25-х хвилинах проїзду на громадському транспорті від площі Св. Петра.