СТУДЕНТИ ПАПСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ «Santa Croce» В ПЛАНІ ПІДГОТОВКИ ДО ТИЖНЯ МОЛИТОВ ЗА ЄДНІСТЬ ХРИСТИЯН ПРИЙНЯЛИ УЧАСТЬ У ЛІТУРГІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ ОБРЯДІ
В плані підготовки до Тижня Молитов за єдність християн в усьому світі в Папській базиліці Санта Марія Маджоре Архієрейську літургію очолив владика Іриней Білик, Канонік цієї Базиліки. З ним співслужили священик з Мексіки Roberto Sánchez Cabrera і диякон Dkerix Moguel; священик з Конго Dieu Donne Kambale Kasika та священик з Хорватії Marijan Pavelic, які вперше в житті були присутні на Літургії східного обряду. Їм допомагав піддиякон Антон Крушельницький з Бучацької єпархії УГКЦ. Всі вони навчаються в Папському Університеті Святого Хреста («OPUS DEI»). ПАЛОМНИКИ БУЧАЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ НА МОЛИТВІ ТЕЗЕ У РИМІ
2013 рік проголошений Папою Венедиктом XVI, як «Рік Віри». Кожна людина у своєму житті шукає зустрічі із Богом. А Він не є десь далеко. Бога ми можемо зустріти у кожному із нас « ми бо створені на образ і подобу Божу», «де двоє, або троє зберуться у моє ім'я, там Я є серед вас». Але чи ми довіряємо Христу, любимо Його насправді? Вірити в Бога, довіряти йому - значить покладатися на Нього. ІЄРЕЙСЬКІ І ДИЯКОНСЬКІ СВЯЧЕННЯ В ДІЄЦЕЗІЇ ЧІВІТАВЕК’Я І ТАРКВІНІЯ
Дієцезія Чівітавек’я і Тарквінія - одна з багатьох дієцезій Римо-Католицької Церкви в Італії, зокрема в провінції Лаціо. Вона належить до римської митрополії і була заснована 5 грудня 1435 року як дієцезія Корнет Тарквінія. А саме місто Тарквінія було древнім єпископським осідком принаймні з п'ятого століття. У 1854 році вона булла об'єднана з дієцезією Чівітавек’я і дістала назву дієцезія Чівітавек’я і Тарквінія. Місцем осідку єпископа було вибрано місто Чівітавек’я. Хоч сама Дїєцезія Чівітавек’я бере початок з четвертого століття. А портове місто Чівітавек’я з'явилося в 1 столітті н.е. на місці поселення етрусків і замінило Остію в якості головного порту Римської імперії. «Віра є Божим даром та натхненною Святим Духом відповіддю на Божий поклик», - із Пастирського послання Глави УГКЦ з нагоду Року віри
Предстоятель Церкви переконаний, що запрошення Бога до участі в житті із Ним можна помітити в самій природі людини, яка створена на Його образ і подобу. Навіть коли людина, понівечена гріхом, втрачає Божу подобу, вона не може втратити прагнення до високих речей, до надприродного буття. Підставою християнської віри і її засновником, як зауважує у Посланні Блаженніший Святослав, є воскреслий Господь Ісус Христос, тому вже дві тисячі років християнська віра дозволяє віруючим жити з відчуттям безнастанної присутності нашого Господа». На переконання Глави і Отця УГКЦ, з віри християнин черпає відвагу жити за Божими законами, а тому і з надією дивитися в завтрашній день і водночас входити в нього. Адже така віра «проростає в надії, щоб плодоносити любов’ю». |