Владика Іриней Білик, Канонік Папської Базиліки Santa Maria Maggiore, прийняв участь у Хіротонії Владики Бориса Гудзяка
26 серпня в архитедральному соборі Святого Юра у Львові відбулася архиєрейська хіротонія отця Бориса Ґудзяка, яку очолив Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ. На початку хіротонії Владика-номінант Борис (Ґудзяк) склав визнання віри, виклавши істини вчення Церкви. Глава УГКЦ вручив новообраному єпископові митру та єпископський жезл. Про це інформує Прес-служба УКУ. Вітаючи присутніх, Блаженніший Святослав зазначив (дивитись/слухати): «Хіротонія отця Бориса відбувається у цікавий момент, коли ми святкуватимемо 20-ту річницю повернення до собору Святого Юра тлінних останків слуги Божого Патріарха Йосифа (Сліпого). Саме Патріарх Йосиф сьогодні для нас є взірцем справжнього єпископа, того, який серед свого Божого люду об’являє нам єдиного доброго учителя». Молебень на Говерлі до Пресвятої Богородиці за Україну
Павло Білошицький, доктор медичних наук, професор, автор ідеї програми «Прапор України на вершині світу» Вперше на «стелі» України єпископ Іриней з братом Анастасієм в цей скрутний час зневіри, паплюження української мови, зневаги до конституції та правосуддя, кланово-олігархічного розгулу провів молебень рідною мовою (бо іншої Бог не чує) до Пресвятої Богородиці, в якому привітав усіх із успішним сходженням, привітав із наступаючими святами - Днем Державного Прапора та Днем Незалежності, підтримав ідею побудови на вершині Говерли Храму Злагоди усіх українських Християнських конфесій, освятив вершину і синьо-жовтий стяг, який в рамках програми «Прапор України на вершинах світу», починаючи від 1990 р., майорів на найвищих вершинах світу; уділив усім своє Архієрейське Благословення, побажав Україні нових сходжень до вершин Духовності та закликав не втрачати гідності, віри, надії й любові. Владика Іриней Білик прийняв участь у відкритті Катедрального Собору у Коломиї
Понад 25 тисяч вірних взяло участь в освяченні катедрального собору Преображення Христового у Коломиї
19 серпня 2012 року в місті Коломиї відбулося освячення головної святині Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ – катедрального собору Преображення Христового. Чин освячення та урочисту Божественну Літургію очолив Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ. Із Предстоятелем УГКЦ співслужили єпископи Греко-Католицької Церкви в Україні. В урочистостях взяв участь Апостольський нунцій в Україні Архиєпископ Едвард Томас Галліксон, єпископи Римо-Католицької Церкви в Україні, велика кількість духовеснтва Коломийсько-Чернівецької єпархії та священики з інших єпархій. Також був присутній єпископ Коломийсько-Косівський УПЦ КП Іван (Бойчук). Божественна Літургія розпочалася з Чину освячення храму й престолу, в який були вкладені мощі блаженного священномученика Миколая Чарнецького, вихідця з теренів Коломийсько-Чернівецької єпархії. ЛИСТ-ПРИВІТАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА ДО ВІРНИХ УГКЦ ІЗ НАГОДИ 21-ї РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИВисокопреосвященним і Преосвященним Владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви
«І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, Дорогі в Христі! Цього року ми знову маємо нагоду святкувати День Незалежності України. Це святкування вкотре спонукає нас, віруючих християн, подякувати Господеві, нашому Визволителеві, за дар свободи для нашого народу. Адже це один з найбільших дарів, який був даний кожному з нас нашим Творцем у момент створення людини на Божий образ і подобу, та становить беззаперечне право кожної особи. У суспільному вимірі покликання до свободи виявляється у природному праві кожного народу на самовизначення та збереження своєї мовної й культурної ідентичності за допомогою власної держави. Державна незалежність України, вимріяна мільйонами наших попередників, окроплена кров’ю багатьох поколінь у боротьбі за здійснення цього споконвічного прагнення найкращих синів і дочок України, була вручена Господом Богом саме нам, їхнім нащадкам, 21 рік тому. Позбавлений власної державності, український народ упродовж століть перебував під загрозою втрати власної самобутності та й самого існування через асиміляторську політику чужоземних правителів із їхніми заборонами читати, писати і навіть молитися рідною мовою. Мільйонами людських жертв довелося заплатити українцям у кривавому ХХ столітті за спроби утвердження химерних ідей нацистського «нового порядку» та більшовицької «диктатури світового пролетаріату», які нехтували правами цілих народів, рас, релігійних спільнот, суспільних верств і самою гідністю людської особи. Гіркі плоди панування цих безбожних режимів та їхніх антигуманних ідеологій ми пожинаємо й досі. |