Не всі це слово розуміють, а ті лише, кому дано.
Бувають бо скопці, що з матернього лона такими народились;
Бувають і скопці, що їх люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля Небесного Царства.
Хто може збагнути, нехай збагне. (Мт. 19 – 12).

22 квітня Преосвященніший Владика Іриней Білик, ЧСВВ – Єпарх Бучацький прибув на храмовий празник до обителі  сестер Мироносиць, що в м. Івано-Франківську.

Монаша спільнота сестер Мироносиць зародилася у 19 столітті, а саме в 1914 році. Засновником згромадження став Високопреподобний о. Юліан Дацій, ЧСВВ. Створення Згромадження було відповіддю на актуальні проблеми того часу. Воно згуртувало тих, які тужили за чернечим життям, а також стало пристановищем для убогих, котрі від усіх є погорджені, опущені і забуті.

В історії Згромадження Сестер мироносиць було чимало подивугідних послідовників Христового вчення, які безперечно, зараз споглядають славу Божу в небесах.

21 квітня 2007 р. Б в місті Бучачі, Бучацької єпархії УГКЦ вперше прибула копія Туринської Плащаниці. 

Зустріли Туринську Плащаницю, Преосвященніший Владика Іриней Білик, ЧСВВ – Єпарх Бучацький із великою кількістю священиків та вірних,  які прибули до Бучача, щоб зачерпнути благодаті з найбільшої реліквії Християн Господньої Плащаниці. Одразу по зустрічі відбувся процесійний хід до Храму Чесного Христа Господнього отців Василіян, в якому було відслужено молебень до Пресвятого Серця Хрестового.

Нещодавно, на території Чортківського слідчого ізолятора було закладено і посвячено наріжний камінь під будівництво каплиці-церкви св. Івана Богослова. Чин освячення наріжного камення здійснив Єпископ-Ординарій Бучацької єпархії УГКЦ Іриней Білик, ЧСВВ у співслужінні з генеральним вікарієм єпархії о. Григорієм Полозом, капеланом СІЗО о.Павлом Менлі, і студентами Чортківської Дяківсько-Катехетичної Академії ім. Свящмуч. Григорія Хомишина. На урочистостях з нагоди такої події побували представники районної влади: голови РДА Тарас Капуста, райради Роман Чортківський, керівництво слідчого ізолятора.

Відтепер в Чорткові ув'язнені будуть мати можливість попрацювати на будівництві каплиці-церкви, проявити свій талант та уміння, внести скромну лепту у спорудження храму, а також спокутувати свої провини перед Господом Богом.

13 квітня 2007 р. Б. відбулось святкування 100-річчя Івано-Франківської Духовної Семінарії імені священномученика Йосафата. Дана урочистість розпочалась ще напередодні – 12 квітня, коли в приміщенні семінарії було відслужено Молебень до Мучеників Івано-Франківських і проведено Конференцію щодо вшанування пам’яті всіх ректорів цього духовного закладу і всіх тих, хто спричинився до минулої діяльності і відродження колишньої Станіславівської Духовної Семінарії.

З цього приводу на святкуванні була присутня делегація Бучацької єпархії на чолі із Правлячим Архієреєм Владикою Кир Іринеєм Біликом у супроводі генерального вікарія – о. Григорія Полоза та судового вікарія о. міт. І. Сеньківа, котрий являється ще ректором Чортківської Дяківсько-Катехитичної Академії.

Передсмертні тривоги, в гетсиманському саді, зрада, ув’язнення, хресна дорога, найболючіша смерть на голгофському хресті серед глузувань та насмішок і начебто кінець… А потім тріумф воскресіння з мертвих і вічна слава. Цим шляхом пройшов наш Святий Спаситель, а після Нього цим шляхом призначено пройти мільйонам Його послідовників, почавши від перших апостолів.

Свої особливі хресні дороги мають не лише люди, а й хрещені держави, на шляху до своєї незалежності та процвітання. Ці дороги  рясніють жертвами, складеними в ім’я вічних і незмінних істин: «Любові до Бога і до ближнього».

Особливий вінок мученичої слави приготував Господь Бог для нашої, благословенної св. Христовим апостолом Андрієм, та хрещеної рівноапостольним св. Князем Володимиром, неньки України, та її дітей - вірних синів і дочок українського народу. Кожний виток історії нашої держави запалював нетлінним світлом імена нових героїв української нації, які ставали в обороні Христової віри та держави не шкодуючи для цього ні сил, ні часу, ні свого молодого віку, а що найголовніше – свого єдиного на цій землі життя.