Єпископ Іриней Білик про оптику духовного тіла Каноніка Папської Базиліки Святої Марії Більшої Іринея в миру знали як Ігоря Білика. Через глибоке християнське національно-патріотичне виховання радянська влада постійно заступала йому шлях. Він хотів присвятити себе фізиці, зберігши віру і залишаючи місце молитвам. Але в ті часи не було не лише сексу, а й Бога. І з усіма, хто не згоджувався, зводили рахунки. Десятирічне заслання на Кавказ не змусило його занепасти духом. Він повернувся і зробив остаточний вибір між наукою та релігією. Попри складні обставини Ігор Білик завжди знаходив привід, щоб втішитись. І попри цейтнот знайшов час, щоб відповісти «Горіху» на кілька запитань. Кардинал Леонардо Садрі очолив урочистості з нагоди празника Перенесення мощей блаженного Теодора Головною подією святкувань стала Архієрейська Божественна Літургія, яка відбулася 28 червня на території Ужгородської богословської академії ім. Блаженного Теодора. На ці урочистості до міста Ужгорода прибули греко-католицькі єпископи, священики і вірники з сусідніх єпархій в Україні, а також зі Словаччини, Угорщини, Румунії, Сербії, Білорусі, США та інших держав. Розділити радість прийшли теж римо-католики. Службу Божу очолив Його Еміненція Кардинал Леонардо Сандрі, з ним співслужили 10 єпископів та близько 200 священиків. На подвір’ї академії зібралися понад п’ять тисяч вірників. Кардинал Сандрі передав присутнім вітання і Апостольське благословення від Святішого Отця Бенедикта XVI. У своїй проповіді Префект Конгрегації для Східних Церков, зокрема, зазначив: «Відчуваємо присутність між нами блаженного Теодора та незабутнього блаженного Папи Івана Павла ІІ, який його беатифікував і який 1 травня цього року досягнув тієї ж самої мети».
До Лаврівського монастиря урочисто передано мощі св. Онуфрія (ОНОВЛЕНО) 25 червня у Лаврівському монастирі відбулось святкування празника св. Онуфрія Великого, на честь якого названо монастирський храм. У цьогорічний престольний празник до монастиря привезено мощі св. Онуфрія, які майже через п'ятсот років знову повернулися до цього монастиря, котрий є найдавнішим святинею в Україні в честь цього святого.
Парафія Св. Василія Великого у м. Києві відзначила 10-ліття заснування У другу неділю по Зісланні Святого Духа, 26 червня 2011 р. Б. василіянська спільнота монастиря св. Василія Великого у Києві разом з парафіянами зібралися на спільну подячну Святу Літургію з нагоди 10-ліття заснування парафії.Урочисту Архиєрейську Св. Літургію очолив владика Іриней Білик, ЧСВВ, канонік папської базиліки св. Марії Більшої (Santa Maria Maggiore). Проповідь виголосив о. Теодосій Янків, ЧСВВ – перший ігумен монастиря у Києві. «На цьому київському узгір’ї, на цьому місці почалися служити Божественні Літургії - згадує о. Теодозій, - в цей день 22 червня 10 років тому назад, відкрилися двері до цього храму, може ще не до кінця завершеного у будові, але вже на стільки приспособленого аби могла служитися Божественна Літургія…». «ДИВЕН БОГ ВО СВЯТЫХ СВОИХ…» (Пс.67,39)
|
Почти 20 лет назад советские ученые, исследовав многие останки святых угодников Киево-Печерской лавры, неожиданно «открыли» тайну феномена нетленности: оказалось, что в мощах содержатся высокоочищенные масла, не имеющие ни жирных кислот, ни неорганических фосфатов, способствующих процессам разложения. Однако в то атеистическое время такую сенсацию боялись предать широкой огласке. И только недавно мне посчастливилось получить неоспоримые документальные свидетельства из рук одной киевлянки, дочери кандидата биологических наук Тамилы Решетниковой (ныне покойной). В 80-е годы прошлого века Тамила Решетникова работала в составе государственной комиссии по исследованию мощей, сотнями лет покоившихся в нашей Лавре. Полностью с этим уникальным научным исследованием Тамилы Решетниковой «Современные исследования святых мощей» можно ознакомиться в читальном зале библиотеки музея-заповедника Киево-Печерской лавры. В советские годы эта научная работа была издана очень маленьким тиражом. 
