Перед початком відправи до собору св.Петра були урочисто ввезені мощі святого Жана Марії Віяннея, перед якими, клякнувши, довго молився Папа Венедикт XVI.

 В 150-у річницю святого Жана Марії Віяннея, 19 червня 2009 р.Б., очоливши Вечірню з нагоди відкриття Року Священства, яке відбулося у свято Найсвятішого Ісусового Серця, День молитви за освячення священиків, Папа Венедикт XVI під час проповіді закликав священиків до святості.

На початку Святіший Отець говорив про значення свята Найсвятішого Ісусового Серця, вказавши на те, що Старий Завіт 29 разів згадує про Боже Серце як про осередок Його волі, згідно з Яким буде суджена людина. А Воно є повним милосердя і співчуття. Венедикт XVI зауважив, що це свято запрошує нас споглядати на таїнство Серця Бога, Який зворушується і виливає усю свою любов на людство. І в Новому Завіті знаходимо найвищі докази цієї любові: Бог послав у світ Свого Єдинородного Сина, Який помер на хресті. І як розповідає Євангелія, один з воїнів списом проколов Його бік. «Дорогі брати і сестри, зупинімося разом, щоб споглядати пробите серце Розп’ятого!» – говорив Папа, додаючи: «В Ісусовому Серці виражена основа християнства; у Христі нам об’явлена і дарована революційна новизна Євангелія: Любов, яка нас спасає і вже тепер робить учасниками Божої вічності».

У неділю, 14 червня 2009 року, у папській базиліці Святої Марії Більшої у Римі під час урочистої Святої Літургії відбулась єпископська хіротонія новопризначеного Секретаря Конкрегації Східних Церков Циріла (Кирила) Васіля, ТІ. Як повідомлялося, 7 травня ц. р. у Ватикані було сповіщено про те, що Папа Венедикт XVI призначив Високопреподобного отця Циріла (Кирила) Васіля, ТІ, ректора Папського Східного Інституту, Секретарем Конґреґації Східних Церков, піднісши його до гідності Архієпископа та уділивши йому титулярний престол Птолемаїди Лівійської.

В урочистому Богослуженні взяв участь Префект Конгрегації Східних Церков, кардинал Леонардо Сандрі, численні єпископи та священики з різних країн світу, а насамперед з тих, де діють Католицькі Східні Церкви. Найчисельнішою була група зі Словаччини, батьківщини владики Циріла.

Папа зазначив, що словами «це є Моя кров» Ісус робить наголос на мову старозавітнього ізраїльського жертвоприношення. Спаситель виявляє Себе самого як правдиву і остаточну Жертву, у якій здійснюється спокутування гріхів, що в обрядах Старого Завіту ніколи не могло бути сповнене цілковито. Далі Господь висловлює ще два дуже важливі вирази: «Що проливається за багатьох», та «Кров Завіту», чим підкреслює, що завдяки Його смерті союз людства з Богом стає дієвим. Старий Завіт між Всевишнім та звільненим з єгипетської неволі людом був встановлений жертвами тварин на горі Синай, при чому вибраний народ зобов’язався виконувати Господні Заповіді. Але, в дійсності, ізраїльтяни вже від самого початку закладення Синайського завіту, виготовивши золотого тельця для поклоніння, виявилися нездатними дотримати свою обіцянку вірності. Незважаючи на часті переступи Божих заповідей вибраним народом, Всевишній не залишає Свій люд і не занедбує Своїх обіцянок.