Папа Франциск вирішив залишити свій попередній єпископський девіз «Miserando atque eligendo» та основні елементи герба, які він був вибрав з моменту своїх єпископських свячень, що відзначається лінійною простотою.

Голубий щит увінчаний символами папської гідності, тими самими, які прийняв його попередник Венедикт ХVІ – мітра між схрещеними золотим та срібним ключами, пов’язаними червоним шнуром з китицями. У верхній частині герба знаходиться емблема Товариства Ісусового, Ордену Єзуїтів, з якого походить Папа: яскраве сяюче сонце, а посередині три латинські літери, IHS, що є монограмою Христа. Над центральною буквою вони увінчані хрестом, а під ними – три чорні цвяхи, символ Христових страждань.

Кілометрова черга, що складалась з приблизно шести тисяч журналістів, коментаторів, ведучих, телеоператорів, фотографів, чимало з них у супроводі сімей, з понад вісімдесяти країн світу, які висвітлювали надзвичайні події католицької Церкви, починаючи від зречення Папи Венедикта ХVІ до вибору нового Папи Франциска, кілька годин впорядковано й терпеливо очікувала входу до залу імені Папи Павла VІ у Ватикані, щоб взяти у участь у першій аудієнції з Папою. Так, як і його попередники, Іван Павло ІІ та Венедикт ХVІ, Папа дав першу прилюдну аудієнцію саме працівникам засобів суспільних комунікацій. Зустріч із Папою відбулась у святковій та неформальній атмосфері.

Рух, як спільне слово для біблійних читань, які прозвучали під час Святої Літургії в Сикстинській каплиці виокремив у своїй проповіді Папа Франциск, який ввечері, 14 березня 2013 р., очолив подячне Євхаристійне Богослужіння з нагоди завершення Конклаву. З ним співслужили усі кардинали-виборці.

Прямувати вперед, будувати Церкву та сповідувати чи визнавати. «Ходімо в Господнім слові», – закликав пророк Ісая. «Прямувати вперед: наше життя – це рух вперед. Коли зупиняємося, то щось не так. Слід завжди прямувати в присутності Господа Бога, в Господньому світлі», – зазначив Папа.

13 вересня 2013 року надзвичайна історична подія: на площі Святого Петра у Ватикані, перед близько 200 тисячами римлян та паломників з усього світу, відбулось офіційне проголошення новообраного Вселенського Архієрея та його перше апостольське благословення Urbi et Orbi (Містові Риму та Світові). Після слів Habemus Papam численні вірні перед ватиканською базилікою, як також мільйони телеглядачів у різних куточках світу, у тиші та з нетерпінням очікували дізнатись ім’я та прізвище нового Папи Римського, тієї особи, яка у майбутньому стане керманичем Петрового Човна, тобто Христової Церкви. Великою несподіванкою для багатьох стало обрання Главою Католицької Церкви кардинала Хорхе Маріо Берґольйо, єпископа з далекої Аргентини, про якого, зрештою, майже не згадували засоби масової інформації продовж тих останніх днів, що передували моментові обрання наступника Папи Венедикта ХVІ. Проте, своєю щирою першою промовою, у якій можна було відчути усю його батьківську любов, він негайно завоював серця численних вірних.

«Найперше я б хотів сказати, що новообраний Папа Франциск І є вихованцем нашого священика Степана Чміля, який тепер похований у базилці Святої Софії у Римі. Нинішній Папа, а тоді студент Салезіянської школи, щодня раненько, поки ще всі хлопці спали, прислуговував о. Чмілю під час Служби Божої. Він добре знає наш обряд і пам′ятає навіть нашу Літургію. Востаннє я його відвідував, коли прощався з Аргентиною, від′їжджаючи до України, і просив, щоб він дав свої свідчення для беатифікаційного процесу о. Степана Чміля, на що він радо погодився. Отож Святіший Отець дуже добре знає і про нашу Церкву, і про нашу Літургію та обряд, про нашу духовність», – сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, одразу після повідомлення про обрання 266 Єпископа Риму.