В навечір”я празників Найменування Господнього та Святого Василія і Старого Нового року духовна спільнота храму Різдва Богородиці в Лісабоні зібралася на Велику Вечірню з Литією, яку очолив владика Іриней Біілик, ЧСВВ, у співслужінні отців ЧСВВ, які духовно окормлюють наших вірних в Португалії: о.Микола, о.Іллія та о.Бернард.

Папа Римський Франциск в неділю 25 січня 2015 знову закликав до діалогу і припинення військових дій на Україні.

Таку відозву він зробив під час недільної молитви на площі Святого Петра, йдеться у повідомленні "Радіо Ватикану".

Традиційно в нашому народі празник Різдва Христового завжди був і залишається святом родини. Подібно було й цього року для української греко-католицької громади в Лісабоні, яка, як велика українська родина, знову зібралася разом на різдвяні Богослужіння, щоб віддати поклін новонародженому Спасителеві й черговий раз привітати одні одних нашим християнським привітанням: Христос Рождається!

З нагоди свят Різдва Христового 7 січня ц.р. єпископ УГКЦ Іриней Білик привітав Папу Франциска з Різдвом Христовим, наголосивши, що «в Україні сьогодні Різдво, але на жаль і війна». Владика подарував Його Святості вишитий рушник  і  розповів Папі, що цей рушник вишитий руками однієї мами, яка своєму синові «в дорогу далеку … рушник вишиваний на щастя, на долю дала». І цей рушник вишитий червоними і чорними нитками.. Червоні нитки символізують любов, а чорні – журбу. Папа з цікавістю вислухав пояснення Владики і просив передати вітання нашим вірним та молитися за нього.

Українські заробітчани в Португалії, як і наші заробітчани в різних країнах світу, гнані недолею в рідному краю, за образом Пресвятої родини втекли від «Ірода», який панував на нашій землі і вбивав життя морально і фізично наших дітей, за словами владики Іринея, щоб захоронити і забезпечити життя своїх дітей, втекли в чужину і повезли з собою не тільки живу пам'ять про багатостраждальний рідний край і переживання за своїх стареньких батьків, дітей, внуків, але також стали проповідниками нашої української християнської культури та наших народних культурних звичаїв для португальців, серед яких опинилися. В цій страдницькій дорозі наші брати і сестри не опущені і не є сиротами, бо їх супроводжує духовна наша українська Мати-Церква.