УЖГОРОДСЬКИЙ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИЙ ХОР У РИМІ
Днями із 4 по 6 серпня ц.р. до Риму завітав відомий своїми виступами в Україні та за кордоном греко-католицький хор з Ужгороду. 3a 20 poків під керівництвом незмінного і професійного керівника п.Ярослава Кирлика, який підняв на високий професійний рівень виконання творів наших славетних композиторів Бортнянського, Кошиця, Березовського, Вербицького, Стеценка, Веделя, Леонтовича та інших, які були заборонені в часи тоталітарно-комуністичного режиму, не звучали в храмах і були призабуті. Тепер вони звучать щонеділі і в свята, відроджуючи духовне життя краян, прикрашають та возвеличують Літургію у її величності та святості. Радують вірників і присутніх майстерністю виконання, заряджають животворчою позитивною християнською енергетикою. «СНІГ» НА РИМСЬКОМУ ЕСКВІЛІНСЬКОМУ ПАГОРБІ
Рим, як і Київ, розташований на семи пагорбах. Вони складають Септімонціум (septem - сім, mons - пагорб; семихолміє): Авентін, Вемінал, Квірінал, Капітолій, Палатін, Еськвілін, Целій. На Есквіліні знаходиться одна з чотирьох найбільших базилік Риму, які називаються Папськими, - Санта Марія Маджоре. ПАПА ЗНОВУ ЗАКЛИКАВ МОЛИТИСЯ ЗА МИР В УКРАЇНІ«Дорогі брати й сестри, – сказав Папа Франциск опівдні, 27 липня 2014 р, після проказування недільної молитви «Ангел Господній, – завтра припадає сота річниця початку першої світової війни, яка спричинила мільйони жертв та безмірні руйнування. Цей конфлікт, названий Папою Венедиктом XVI “непотрібним кровопролиттям”, після довгих чотирьох років вилився у мир, який виявився ще тендітнішим. Завтра буде день жалоби, спогадуючи цю драму. У час, коли спогадуємо ці трагічні події, бажаю, щоб ніколи не повторилися ці трагічні помилки минулого, але щоб уроки історії бралися до уваги, шляхом терпеливого і відважного діалогу спричиняючись до того, щоб перевагу мали аргументи на користь миру. ПАПА ФРАНЦИСК ВІДВІДАВ ЗАГАЛЬНУ ВАТИКАНСЬКУ ЇДАЛЬНУ ТА ПООБІДАВ РАЗОМ З РОБІТНИКАМИ
У п’ятницю, 25 липня 2014 р., Папа Франциск несподівано з’явився на порозі їдальні на території Ватикану, де обідають ватиканські працівники. Як звичайний відвідувач, він взяв піднос, столове приладдя та став у чергу щоб отримати свою страву, а тоді сів за стіл з робітниками, щоб її спожити. |